1. Фразеологічний словник української мови

пітися

коли́ (як, раз, якщо́) (вже) на те пішло́ / іде́ться. За таких, цих умов, коли так склалося. — Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар); А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко); — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах); Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар); — А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк). коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пітися — піти́ся дієслово доконаного виду безос., розм. Орфографічний словник української мови
  2. пітися — підеться, док.; мин. ч. пішлося; розм. 1》 безос. Увійшло в звичку, стало звичним. 2》 Дістатись кому-небудь, випасти комусь у житті. || кому, на що, безос. Почалося, сталося, скоїлося і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пітися — ПІТИ́СЯ, пі́деться, док.; мин. ч. пішло́ся; розм. 1. безос. Увійшло в звичку, стало звичним. І вже так пішлося: аби мати не догледіла – дочка втече (Марко Вовчок). 2. Дістатись кому-небудь, випасти комусь у житті. Словник української мови у 20 томах
  4. пітися — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  5. пітися — ПІТИ́СЯ, пі́деться, док.; мин. ч. пішло́ся; розм. 1. безос. Увійшло в звичку, стало звичним. І вже так пішлося: аби мати не догледіла — дочка втече (Вовчок, І, 1955, 266). Коли́ [вже] на таке́ (так) пішло́ся, у знач. вставн. сл. Словник української мови в 11 томах
  6. пітися — Піти́ся, -деться гл. безл. Случиться, выпасть на долю, пойти къ чему. Чи воно вже кому так підеться на смерть, на причину? Харьк. у. Мені молодій на горе пішлося. Грин. III. 357. Словник української мови Грінченка