розвалюватися
голова́ розва́люється (ло́пається і т. ін.) у кого і без додатка. Хто-небудь мучиться, страждає від сильного головного болю. — Приїдеш бувало в найглухіше село, забрьоханий, стомлений як чорт. Голова розвалюється (Ю. Збанацький); — Та замовчіть, бодай вам заціпило! Бо од вашого крику у мене вже й голова скоро розвалиться (А. Дімаров); Голова лопається від дивного неприємного дзвону й болю (Ю. Збанацький).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвалюватися — розва́люватися 1 дієслово недоконаного виду ламатися, розпадатися, роз'єднуватися діал. розва́люватися 2 дієслово недоконаного виду сидіти або лежати, недбало розкинувшись діал. Орфографічний словник української мови
- розвалюватися — -ююся, -юєшся, недок., розвалитися, -валюся, -валишся і діал. розвалятися, -яюся, -яєшся, док. 1》 Руйнуватися, ламатися (про споруду, які-небудь предмети і т. ін.). || розм. Рватися, зношуватися (про взуття). 2》 тільки 3 ос., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвалюватися — РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗВАЛИ́ТИСЯ, валю́ся, ва́лишся і діал. РОЗВАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. 1. Руйнуватися, ламатися (про споруду, які-небудь предмети і т. ін.). – Палац все далі і далі розвалювався. Словник української мови у 20 томах
- розвалюватися — ПЕРЕВА́ЛЮВАТИСЯ (нахилятися то в один, то в другий бік під час ходіння), ПЕРЕХИЛЯ́ТИСЯ, КОЛИВА́ТИ розм.; РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ розм. (перев. із сл. збоку на бік). Був він у валянках і тому як ведмідь перевалювався (М. Шеремет); Ходить він.. Словник синонімів української мови
- розвалюватися — РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗВАЛИ́ТИСЯ, валю́ся, ва́лишся і діал. РОЗВАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. 1. Руйнуватися, ламатися (про споруду, які-небудь предмети і т. ін.). — Палац все далі і далі розвалювався. Словник української мови в 11 томах