розвалюватися

РОЗВА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗВАЛИ́ТИСЯ, валю́ся, ва́лишся і діал. РОЗВАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док.

1. Руйнуватися, ламатися (про споруду, які-небудь предмети і т. ін.).

– Палац все далі і далі розвалювався. Залізна покрівля поржавіла, подірчавіла, буря задрала її один бік, і видно було гнилі крокви (Панас Мирний);

Ще один [снаряд] б'є під стріху, .. і весь дах розвалюється, осідає, охоплений видовищем диму, полум'я (О. Гончар);

Раптом лунає катастрофічний стук і шум – розвалюється айсберг. Цей крижаний велетень рушиться від близького пострілу “Мирного” (О. Довженко);

Він почував себе незручно: боявся, що під ним розвалиться стілець (Ю. Яновський);

// розм. Рватися, зношуватися (про взуття).

– Тато й мама поїхали з дому, а сандалики мої зовсім розвалилися. В чому ж я на святі буду? (О. Іваненко).

2. тільки. 3 ос., перен. Приходити до стану повного розпаду, розладу, занепаду; розпадатися, переставати існувати.

Чи пробачить йому Зарічний, як дізнається про те, що він не звернувся до нього за допомогою навіть тепер, коли почала розвалюватися бригада (М. Ю. Тарновський);

– Театр у вас молодий, він може розвалитися. Всі ці нові починання такі ненадійні... Що ти тоді будеш робити? (В. Собко);

– Тільки турнули тоді петроградці царя Миколку разом з трухлявим троном, то за кілька днів і вся імперія його розвалилась (А. Головко);

// Не здійснюватися, не реалізовуватися.

Невже послана ним звістка не дійшла? І німці не зустрінуть їх [розвідників] як слід? Тоді ввесь задум розвалюється (Ю. Бедзик).

3. розм. Розділятися на частини; роз'єднуватися.

Бонна одвела дітей у призначену їй кімнату; пан пішов до себе, і сім'я зразу розвалилася зовсім на три окремі, самостійні частини (Л. Яновська);

Тимко кинув кайло і, швидко ступаючи, майже бігцем подався до гурту. Але тільки він підбіг з гони, як натовп розвалився, люди розійшлися по роботах (Григорій Тютюнник).

4. розм. Сидіти або лежати, недбало розкинувшись.

Я розвалююсь на лаві в звичайній ледачій позі, закладаю ногу на ногу (В. Речмедін);

Не треба сідати дуже близько або дуже далеко від стола, а також не можна розвалюватись чи гойдатись на стільці (з наук.-попул. літ.);

Досить-таки атлетичного складу хлопчина не тільки не злякався суворого голосу, а більше того – демонстративно розвалився на ліжку (Ю. Збанацький).

5. розм., рідко. Перевалюватися з боку на бік під час ходіння.

Ключем, розвалюючись то в ту, то в другу сторону, попідтинню потяглися качата на воду (Панас Мирний).