1. Фразеологічний словник української мови

розвереджувати

розтра́влювати (розвере́джувати) / розтрави́ти (розвереди́ти) ду́шу (се́рце) кому. Викликати у кого-небудь тяжкі, болісні переживання, спогади. — Не розтравлюй мені душу цим Яковом,— одразу хмурніє Терентій.— Відщепився від нашого роду, мов тріска від дерева, і вже не прикладеш, не притулиш її (М. Стельмах); — Галя Вишняківна .. була про все розпитана дискретно і лагідно, як молода особа, з уникненням подробиць, що змогли б ще більше їй розвередити душу (Л. Костенко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвереджувати — розвере́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розвереджувати — див. ятрити Словник синонімів Вусика
  3. розвереджувати — -ую, -уєш, недок., розвередити, -джу, -диш, док., перех., розм. 1》 Викликати, заподіювати біль, торкаючись хворого місця, рани. 2》 перен. Викликати, посилювати які-небудь почуття, спогади, бажання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розвереджувати — РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВЕРЕДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., що, розм. 1. Викликати, заподіювати біль, торкаючись хворого місця, рани. Словник української мови у 20 томах
  5. розвереджувати — Я́ТРИ́ТИ (спричиняти чим-небудь запалення, біль, подразнення в рані, хворому місці тощо), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗРА́НЮВАТИ рідше, ВЕРЕДИ́ТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  6. розвереджувати — Розвере́джувати, -джую, -джуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розвереджувати — РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВЕРЕДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех., розм. 1. Викликати, заподіювати біль, торкаючись хворого місця, рани. Словник української мови в 11 томах