розвередити
розтра́влювати (розвере́джувати) / розтрави́ти (розвереди́ти) ду́шу (се́рце) кому. Викликати у кого-небудь тяжкі, болісні переживання, спогади. — Не розтравлюй мені душу цим Яковом,— одразу хмурніє Терентій.— Відщепився від нашого роду, мов тріска від дерева, і вже не прикладеш, не притулиш її (М. Стельмах); — Галя Вишняківна .. була про все розпитана дискретно і лагідно, як молода особа, з уникненням подробиць, що змогли б ще більше їй розвередити душу (Л. Костенко).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розвередити — розвереди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розвередити — див. розвереджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розвередити — РОЗВЕРЕДИ́ТИ див. розвере́джувати. Словник української мови у 20 томах
- розвередити — Я́ТРИ́ТИ (спричиняти чим-небудь запалення, біль, подразнення в рані, хворому місці тощо), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗРА́НЮВАТИ рідше, ВЕРЕДИ́ТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
- розвередити — Розвереди́ти, -реджу́, -ре́диш, -ре́дять; розвереди́вши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розвередити — РОЗВЕРЕДИ́ТИ див. розвере́джувати. Словник української мови в 11 томах
- розвередити — Розвереджувати, -джую, -єш сов. в. розвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Растравлять, растравить, разбередить. Я ще гірш розвередив твою болячку. Стор. II. 234. Словник української мови Грінченка