1. Фразеологічний словник української мови

розкусити

розкуси́ти (міцни́й (тверди́й)) горі́х (горі́шок). Розв’язати якесь складне питання; пізнати щось. (С-р:) Як ковбаса та добра чарка,— На якийсь час минеться й сварка. (С-д:) А може й справді перекусим: Твердий оріх (горіх) ми ще розкусим (Олександр Олесь); Так споконвіку було. Одні упиралися з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття (М. Хвильовий); Вночі хлопець розкусив твердий “горішок”: винайшов простісінький пристрій і обробив з товаришами всі деталі (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкусити — розкуси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкусити — див. розкушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкусити — РОЗКУСИ́ТИ див. розку́шувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розкусити — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розкусити — Розкуси́ти, -кушу́, -ку́сиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розкусити — РОЗКУСИ́ТИ див. розку́шувати. Словник української мови в 11 томах