1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розкусити

Розкуси́ти, -кушу́, -ку́сиш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкусити — розкуси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкусити — див. розкушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкусити — РОЗКУСИ́ТИ див. розку́шувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розкусити — розкуси́ти (міцни́й (тверди́й)) горі́х (горі́шок). Розв’язати якесь складне питання; пізнати щось. (С-р:) Як ковбаса та добра чарка,— На якийсь час минеться й сварка. Фразеологічний словник української мови
  5. розкусити — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. розкусити — РОЗКУСИ́ТИ див. розку́шувати. Словник української мови в 11 томах