1. Фразеологічний словник української мови

розлетітися

розліта́тися (розві́юватися) / розлеті́тися (розві́ятися) пи́лом (в пил). Безслідно зникати. Все старе розлітається в пил (В. Сосюра); Для чого ж були роки, наповнені солдатчиною..? Щоб пилом розвіятися всім твоїм ілюзіям (О. Гончар).

розси́патися (розлеті́тися) на по́рох (на прах, по́рохом, пра́хом). Зникнути без сліду; перестати існувати, загинути. Прекрасний Києве, на предковічних горах! ..За чорні всі діла Хай вороги твої розсиплються на порох! (М. Рильський); — Коли б, не приведи Господь, були такі стовпи (як маляр Мазницький), не то друкарня, вся Лавра вже давно б розсипалася на прах (Василь Шевчук); Жде (Хо) того сміливого, хто гляне йому у вічі, щоб самому навіки спочити, порохом розсипатися (Панас Мирний); Ось самотня хата. Чи повернеться до неї син або онук? Чи розлетяться прахом на грізних мінах і сліду від них не залишиться? (О. Довженко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлетітися — розлеті́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розлетітися — [розлеит’ітиес'а] -еичус'а, -тис':а, -тиц':а, -тиемос':а, -тиетес':а, -т'ац':а; нак. -тис'а, -т'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. розлетітися — див. розлітатися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розлетітися — РОЗЛЕТІ́ТИСЯ див. розліта́тися¹. Словник української мови у 20 томах
  5. розлетітися — Розлетілись, як липове криння. Про дітей, які швидко розійшлися із батьківської хати. Розлетілись, як руді миші в полі. Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. розлетітися — ПОШИ́РЮВАТИСЯ (про звуки, запахи тощо — виходячи з якогось джерела, займати, заповнювати собою дедалі більший простір), ШИ́РИТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ), РОЗНО́СИТИСЯ, РОЗЛЯГА́ТИСЯ, РОЗКО́ЧУВАТИСЯ, ПРОКО́ЧУВАТИСЯ, РОЗПЛИВА́ТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  7. розлетітися — Розлеті́тися, див. розліта́тися Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розлетітися — РОЗЛЕТІ́ТИСЯ див. розліта́тися¹. Словник української мови в 11 томах
  9. розлетітися — Розлетітися см. розлітатися. Словник української мови Грінченка