розминутися

не розмина́тися / не розмину́тися з ча́ркою, жарт. Зловживати спиртними напоями; випивати, пиячити. І справді, поки був (Микола) у селі, то не пив. А як бував у місті, то там не розминався з чаркою, та про те ніхто не знав — ні Параска, ні батько її (Б. Грінченко).

не розмину́тися з гріхо́м. Допуститися помилок, непорядних вчинків і т. ін. Ніякий чоловік з гріхом не розминеться,— І в селах так, і в городах (Л. Глібов).

не розмину́тися з ло́жкою, жарт. Прийняти запрошення до частування, погодитися щось з’їсти. (Василина:) Годуйся ж, чим Бог дав! (Яким:) Та вже з ложкою не розминуся, бо таки виголодався (Б. Грінченко).

ні з чим не розмине́ться. Вчасно скористається будь-якою слушною нагодою, нічого не упустить. У Нечипора була уся батькова натура. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться: і цигана обдурить, і старця обікраде (І. Квітка-Основ’яненко).

розмину́тися з пра́вдою. 1. Нечесно, несправедливо поводитися. Громада сама почувала, що розминулася з правдою, продаючи Денисові землю (Б. Грінченко). 2. Бути неправим, говорити неправду. Та тільки чи правда те, що д. Чайченко каже, буцімто українці так-таки зовсім не читають галицьких поетичних виробів? “Насмілюємось” не тільки бути певними, але й сказати ясно, що д. Чайченко грубо розминувся з правдою (І. Франко).