розминутися

РОЗМИНА́ТИСЯ (рухаючись назустріч, обходити, обминати і т. ін. одне одного), ПРОМИНА́ТИСЯ розм.; РОЗХО́ДИТИСЯ (РОЗІХО́ДИТИСЯ розм.) (йдучи); РОЗ'Ї́ЖДЖА́ТИСЯ, РОЗ'ЇЗДИ́ТИСЯ (їдучи). — Док.: розмину́тися, промину́тися, розійти́ся, роз'ї́хатися. Напевно, вона не раз розминалась на вулиці з своєю ворожицею, лише не знала, що це саме "вона" (Ірина Вільде); — Як же ми розійдемося, коли місточок вузенький (Г. Квітка-Основ'яненко); Він дійшов до вузла, де роз'їздились трамваї (І. Микитенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розминутися — розмину́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розминутися — див. розминатися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розминутися — РОЗМИНУ́ТИСЯ див. розмина́тися². Словник української мови у 20 томах
  4. розминутися — не розмина́тися / не розмину́тися з ча́ркою, жарт. Зловживати спиртними напоями; випивати, пиячити. І справді, поки був (Микола) у селі, то не пив. А як бував у місті, то там не розминався з чаркою, та про те ніхто не знав — ні Параска, ні батько її (Б. Фразеологічний словник української мови
  5. розминутися — РОЗМИНУ́ТИСЯ див. розмина́тися². Словник української мови в 11 томах
  6. розминутися — Розмина́тися, -на́юся, -єшся сов. в. розмину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Расходиться, разойтись, разминаться, разминуться, разойтись или разъѣхаться, минуя другъ друга. Понаставляли тут верстів, що й розминуться трудно. Ном. № 6595. Словник української мови Грінченка