свояк

своя́к з лі́вої щоки́, ірон. Нерідна, чужа людина. (Маруся:) Сват він мені чи брат, чи яка рідня?.. (Іван:) Та так, ніби свояк з лівої щоки… (М. Кропивницький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свояк — своя́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. свояк — Брат дружини; Д. родич; ЖМ. близька людина, як ім. свій. Словник синонімів Караванського
  3. свояк — -а, ч. 1》 Брат дружини. || Чоловік жінчиної сестри. 2》 діал. Родич. 3》 розм. Своя, близька людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. свояк — Родич, (вона) родичка, (вони) рідня, див. фаміліянт Словник чужослів Павло Штепа
  5. свояк — СВОЯ́К, а́, ч. 1. Брат дружини. [Денис:] Мокрина таки трохи чи не з рідні нам, бо брата мого у других, Ригорія Шапувала, свояк та держав її небогу, Петрову дочку... (М. Кропивницький); // Чоловік жінчиної сестри. Словник української мови у 20 томах
  6. свояк — Ми свояки: його батько і мій батько коло однієї печі грілись. Жарт, коли безпідставно вдають із себе рідню. Ми свояки: його мама й моя мама на одній воді хустки прали. Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. свояк — А, ч. Своя людина. Він свояк, тож можеш спокійно розповідати. Словник сучасного українського сленгу
  8. свояк — (-а) ч.; мол. Своя людина у всіх компаніях. ПСУМС, 63. Словник жарґонної лексики української мови
  9. свояк — РО́ДИЧ (кому, чий, рідко кого — той, хто перебуває в спорідненості з кимсь), РІДНЯ́ розм., РОДИ́НА розм., РОДА́К розм., БЛИЗЬКИ́Й розм., КРЕ́ВНИЙ розм., КРЕВНЯ́К діал., СВОЯ́К розм. У нашому селі був чоловік, Петро Самійленко. Словник синонімів української мови
  10. свояк — Своя́к, -ка́; свояки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. свояк — СВОЯ́К, а́, ч. 1. Брат дружини. [Денис:] Мокрина таки трохи чи не з рідні нам, бо брата мого у других, Ригорія Шапувала, свояк та держав її небогу, Петрову дочку… (Кроп., II, 1958, 437); // Чоловік жінчиної сестри. Словник української мови в 11 томах
  12. свояк — Свояк, -ка м. Своякъ. Свій свояка вгадає здалека. Ном. № 7962. Словник української мови Грінченка