сей

іти́ / піти́ з (цього́) сві́ту. Умирати. Прощай, ряба кобило! Через тебе з світу іду (Укр.. присл..). піти́ з сьо́го сві́та. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися… Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Т. Шевченко).

не від ми́ру сього́, заст. Не такий, як усі; особливий, незвичайний, дивний і т. ін. — Людей і питайте, а я чоловік не от мира (не від миру) сього! (О. Кониський); У моїй юній селянській уяві письменник поставав не від миру сього. Малювався в образі не менше двокрилого ангела небесного (С. Ковалів).

не во гнів будь ска́зано, ірон. Уживається для вираження застереження від образи або як вибачення, коли співрозмовникові говорять щось неприємне. (Панько:) Тепер яку попав, та й жінка. Правду кажу? (Копистка:) Ні, братику, це не так. Це ти, не во гнів будь сказано, трошки брешеш… (М. Куліш). не во гнів се́є сло́во кому. — Тут і спереду брехня, і ззаду брехня, та ще брехня брехнею й покрита. Ось що! Не во гнів сеє слово вам, панове (Г. Квітка-Основ’яненко).

ні в сих ні в тих. Зніяковіло, розгублено або відчуваючи незручність. Мелашка знала, що не догодила свекрусі, і стояла ні в сих ні в тих серед хати (І. Нечуй-Левицький); Мовчить господар. Іншим разом назвав би Мину «свистуном»: тобі, мовляв, що не дай, усе просвистиш, а зараз мовчить, поринув у задуму. І ми стоїмо знічені, почуваємось ні в сих ні в тих (О. Гончар); // В нерішучості. — Тітко!.. не плачте, тітко… ось хліб… Семен стояв ні в сих ні в тих, тримаючи в руках торбинку, не знаючи, чи залишиться тут, чи тікати (М. Коцюбинський); Нерішуче озвався Андрій, стоячи ні в сих ні в тих, оскільки йому не було наказано йти (Ю. Бедзик). ні в тих ні в сих. Пріська стояла ні в тих ні в сих (Л. Яновська); Параска стояла ні в тих ні в сих, не могла дібрати, що навколо діється (К. Гордієнко).

ні з то́го ні з сьо́го. Без будь-якої причини, без жодного приводу; несподівано, раптово, зненацька. Панна Анеля жвавіше ходить по хаті, розмовляє зо мною і ні з того ні з сього аж двічі цілує пана Адама в чоло (М. Коцюбинський); А той, п’яний, пришелепкуватий Чинбас, ні з того ні з сього накинувся на Микиту. Зопалу .. Як Пилип з конопель (М. Рудь). ні з сьо́го ні з то́го. Слуги боялись малого Ґотліба, як огню, бо він любив ні з сього ні з того причепитись (І. Франко); (Антошка:) Сів він (солдат) оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього ні з того каже: “Бідно живете” (В. Гжицький).

оста́тися (лиши́тися, опини́тися і т. ін.) ні в сих, ні в тих. Потрапити в незручне, неприємне і т. ін. становище. А Гвинтовка оставсь тепер перед Шрамом ні в сих, ні в тих. Бачить, що вже Шрам розкусив його (П. Куліш).

то сим, то тим бо́ком. Як-небудь, якось. — То сим, то тим боком зиму перебудемо. Аби через зиму, а там, як люди кажуть, вовка самі ноги годують! — казали одрадяни (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сей — сей займенник цей рідко Орфографічний словник української мови
  2. сей — ся, се, займ. вказ., заст. Цей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сей — Цей, ця, це Словник чужослів Павло Штепа
  4. сей — СЕЙ, СЯ, СЕ, займ. вказ., заст. Цей. Ясні очі дівочі дивилися на Кармеля, .. тихий голос поспитав його: “Чи ви знаєте сей будинок?” (Марко Вовчок); – Ти знаєш сього чоловіка? – Знаю, ваше благородіє... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. сей — сей цей (ст) ◊ ні сей ні той обоє немилі, обоє погані (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. сей — ЦЕЙ займ. вказ., ОЦЕ́Й підсил. розм., СЕЙ розм., ОСЕ́Й підсил. діал., ОТЦЕ́Й (ОТСЕ́Й) підсил. заст., ДА́НИЙ розм. Мов книга ти, моє кохання, але на книзі цій печать. Я до останнього зітхання її не зможу прочитать (В. Словник синонімів української мови
  7. сей — Сей, ся, се; в літ. мові цей, ця, це. Для означення часу звичайно сей: сього́ ро́ку; сю ніч; також частіше се́бто Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сей — СЕЙ, ся, се, займ. вказ., заст. Цей. Ясні очі дівочі дивилися на Кармеля,.. тихий голос поспитав його: «Чи ви знаєте сей будинок?» (Вовчок, I, 1955, 351); — Ти знаєш сього чоловіка? — Знаю, ваше благородіє… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. сей — Сей, ся и сяя, се и сеє мѣст. 1) Этотъ, эта, это. Прости, Боже, сей раз. Ном. № 155. Сеї ласки я і в жида достану. Ном. № 4768. Се ж наша батьківщина. ЗОЮР. І. За сеє ж дівку чорнобриву, товстеньку, гарну, уродливу тобі я далебі що дам. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка