1. Фразеологічний словник української мови

скропити

зро́шувати / зроси́ти (скропи́ти) (вла́сною (своє́ю)) кро́в’ю зе́млю (шлях). Бути пораненим або вбитим у боротьбі з ким-, чим-небудь. Хоч химерні були ті юнацькі мрії, а тепер двадцятишестирічному Максиму, котрий сьорбнув і лиха, і кривди, власною кров’ю зросив рідну землю, вони видалися звабними (Н. Рибак); Ми йшли по кинутих полях і вперто з боєм виступали, скропили кров’ю зимний шлях, але чужинця не благали (М. Упеник).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скропити — скропи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скропити — див. скроплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скропити — СКРОПИ́ТИ див. скро́плювати. Словник української мови у 20 томах
  4. скропити — скропити вул. побити (ст)|| = вигаратати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. скропити — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. скропити — СКРОПИ́ТИ див. скро́плювати. Словник української мови в 11 томах
  7. скропити — Скропити см. скропляти. Словник української мови Грінченка