спинитися

зупиня́тися (спиня́тися) / зупини́тися (спини́тися) на півдоро́зі. Не доводити до завершення, не закінчувати розпочату справу. Певне, його (Фільчин) намір розгадано, але Філька, тепер уже не міг зупинитися на півдорозі (А. Шиян); Ні, ви мене знаєте, Іване Семеновичу, я на півдорозі не спинюсь (Ю. Яновський).

о́ко спиня́ється / спини́лося на кому—чому, чиє, кого. Хтось починає уважно дивитися, звертати увагу на кого-, що-небудь. Око відвідувачів виставки спиняється на сенсаційному експонаті (З журналу); // Хто-небудь помічає, оцінює і т. ін. когось, щось з-поміж інших. На перших кроках молодого підмайстра уважно спинилось любовне око досвідченого майстра (М. Рильський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спинитися — спини́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спинитися — див. спинятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спинитися — СПИНИ́ТИСЯ див. спиня́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. спинитися — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. спинитися — СПИНИ́ТИСЯ див. спиня́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. спинитися — Спиня́тися, -ня́юся, -єшся сов. в. спинитися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться, удерживаться, удержаться. Пішла б на край світа, не спинилась би. Левиц. І. 54. Час не спиняється. МВ. І. 150. Словник української мови Грінченка