спинитися

спини́тися

див. спинятися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спинитися — спини́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спинитися — СПИНИ́ТИСЯ див. спиня́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. спинитися — зупиня́тися (спиня́тися) / зупини́тися (спини́тися) на півдоро́зі. Не доводити до завершення, не закінчувати розпочату справу. Певне, його (Фільчин) намір розгадано, але Філька, тепер уже не міг зупинитися на півдорозі (А. Фразеологічний словник української мови
  4. спинитися — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. спинитися — СПИНИ́ТИСЯ див. спиня́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. спинитися — Спиня́тися, -ня́юся, -єшся сов. в. спинитися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться, удерживаться, удержаться. Пішла б на край світа, не спинилась би. Левиц. І. 54. Час не спиняється. МВ. І. 150. Словник української мови Грінченка