сподівання

над (по́над) (уся́ке) сподіва́ння. Всупереч тому, на що можна було розраховувати; несподівано. Товар пішов, над сподівання, добре, замовлень приходило чимраз більше (І. Франко); Зупинилася на хвилинку, ніби дожидаючи Славкового слова. Її очі над усяке сподівання закліпали, а вона їх витирала хустинкою (Л. Мартович).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

сподівання — сподіва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
сподівання — див. НАДІЯ. Словник синонімів Караванського
сподівання — див. надія Словник синонімів Вусика
сподівання — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. сподіватися. Математичне сподівання — середньозважене за імовірностями значення випадкової величини. 2》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
сподівання — СПОДІВА́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. сподіва́тися. Пережили ми .. зиму; діждали знов весни. Чуток було чимало для нашого жахання й сподівання (Марко Вовчок); І молилася я, й сподівалася я, Чи не гляне хоч раз любо доля моя. Словник української мови у 20 томах
сподівання — НАДІ́Я (очікування чого-небудь бажаного, потрібного, приємного, у можливості здійснення якого є впевненість); СПОДІВА́ННЯ перев. мн., СПОДІ́ВАНКА розм. (з більшою певністю в здійсненні чогось); УПОВА́ННЯ заст., уроч. Словник синонімів української мови
сподівання — СПОДІВА́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. сподіва́тися. Пережили ми.. зиму; діждали знов весни. Чуток було чимало для нашого жахання й сподівання (Вовчок, І, 1955, 232); І молилася я, й сподівалася я, Чи не гляне хоч раз любо доля моя. Словник української мови в 11 томах
сподівання — Сподіва́ння, -ня с. = сподіванка. Словник української мови Грінченка