1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сподівання

сподіва́ння

-я, с.

1》 Дія і стан за знач. сподіватися.

Математичне сподівання — середньозважене за імовірностями значення випадкової величини.

2》 перев. мн. Упевненість у можливості здійснення чогось бажаного, потрібного, приємного; розраховування на що-небудь, передбачення.

Виправдати сподівання чиї — зробити так, як на це хтось розраховував.

Над (понад) [усяке] сподівання — всупереч тому, на що можна було розраховувати.

Перебільшувати [усі] сподівання — показувати результат кращий, ніж передбачалося.

Покладати сподівання на кого — що — розраховувати на кого-, що-небудь, чекати чогось від кого-, чого-небудь.

У (в) сподіванні — надіючись, сподіваючись.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сподівання — сподіва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. сподівання — див. НАДІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. сподівання — див. надія Словник синонімів Вусика
  4. сподівання — СПОДІВА́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. сподіва́тися. Пережили ми .. зиму; діждали знов весни. Чуток було чимало для нашого жахання й сподівання (Марко Вовчок); І молилася я, й сподівалася я, Чи не гляне хоч раз любо доля моя. Словник української мови у 20 томах
  5. сподівання — над (по́над) (уся́ке) сподіва́ння. Всупереч тому, на що можна було розраховувати; несподівано. Товар пішов, над сподівання, добре, замовлень приходило чимраз більше (І. Франко); Зупинилася на хвилинку, ніби дожидаючи Славкового слова. Фразеологічний словник української мови
  6. сподівання — НАДІ́Я (очікування чого-небудь бажаного, потрібного, приємного, у можливості здійснення якого є впевненість); СПОДІВА́ННЯ перев. мн., СПОДІ́ВАНКА розм. (з більшою певністю в здійсненні чогось); УПОВА́ННЯ заст., уроч. Словник синонімів української мови
  7. сподівання — СПОДІВА́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. сподіва́тися. Пережили ми.. зиму; діждали знов весни. Чуток було чимало для нашого жахання й сподівання (Вовчок, І, 1955, 232); І молилася я, й сподівалася я, Чи не гляне хоч раз любо доля моя. Словник української мови в 11 томах
  8. сподівання — Сподіва́ння, -ня с. = сподіванка. Словник української мови Грінченка