стелитися

стели́тися під но́ги перед ким. Догоджати кому-небудь, принижуючись та втрачаючи людську гідність. Кубло гадюче! Перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

стелитися — стели́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
стелитися — Слатися, розстелятися, розстилатися; (- шлях) простягатися; (- ніч) насуватися; (понад землею) припадати до чого; (перед ким) П. плазувати; неос. СТЕЛИТЬСЯ, (дорога) пахне, світить, усміхається, випадає. Словник синонімів Караванського
стелитися — див. лестити Словник синонімів Вусика
стелитися — СТЕЛИ́ТИСЯ, стелю́ся, сте́лишся, недок. 1. Лягати, покриваючи собою якусь поверхню; слатися. Не тямлячи себе, почав він викидати жінчине добро у відчинені до сіней двері. З свистом летів сувій полотна і через усю хату стелився білою стежкою (М. Словник української мови у 20 томах
стелитися — стелюся, стелишся, недок. 1》 Лягати, вкриваючи собою поверхню, прилягаючи до поверхні чого-небудь; слатися. || Схилятися до землі (про стебла, віти й листя рослин). 2》 перен. Простягатися, розстилатися на велику відстань. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
стелитися — ЛЯГА́ТИ (про світло, тінь, сніг і т. ін. — розповсюджуючись по якій-небудь поверхні, покривати її собою), ПА́ДАТИ, УСТЕЛЯ́ТИСЯ (ВСТЕЛЯ́ТИСЯ), УСТЕ́ЛЮВАТИСЯ (ВСТЕ́ЛЮВАТИСЯ), ПРОСТЯГА́ТИСЯ, ВІДКИДА́ТИСЯ розм.; СІДА́ТИ, ОСІДА́ТИ (про росу, туман, пил і... Словник синонімів української мови
стелитися — СТЕЛИ́ТИСЯ, стелю́ся, сте́лишся, недок. 1. Лягати, вкриваючи собою поверхню, прилягаючи до поверхні чого-небудь; слатися. Не тямлячи себе, почав він викидати жінчине добро у відчинені до сіней двері. Словник української мови в 11 томах
стелитися — Стелитися, -люся, -лешся гл. Стлаться, разстилаться. Зелененький барвіночку, стелися низенько. н. п. Словник української мови Грінченка