1. Фразеологічний словник української мови

стоптати

стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.). Довго ходити, добиваючись чого-небудь; попоходити.. (Макар:) Ще не одну пару підметок стопче (Артем), поки дійде до генерала (І. Корнієнко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоптати — стопта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стоптати — СТОПТА́ТИ див. сто́птувати. Словник української мови у 20 томах
  3. стоптати — див. стоптувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стоптати — РОЗТОПТА́ТИ (топчучи, знищити), СТОПТА́ТИ, РОЗТОВКТИ́, РОЗТОЛОЧИ́ТИ діал. — Недок.: розто́птувати, сто́птувати, розто́вкувати. Павло розтоптав чоботом недопалок (Григір Тютюнник); Стала баба куріпочку заганяти. Словник синонімів української мови
  5. стоптати — Стопта́ти, стопчу́, сто́пчеш, -пчуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стоптати — СТОПТА́ТИ див. сто́птувати. Словник української мови в 11 томах
  7. стоптати — Стоптувати, -тую, -єш сов. в. стоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Стаптывать, стоптать. Г. Барв. 516. Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. Ном. Черевички я стоптала. Щог. В. 44) 2) Топтать, потоптать. Бодай же ти, милий, того не діждав, щоб ти мою чорвону китайку під ноги стоптав. н. п. Словник української мови Грінченка