1. Фразеологічний словник української мови

стусан

відва́жити / відва́жувати бе́беха (стусана́) кому. Ударити кого-небудь. За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? (Сл. Б. Грінченка); Корж методично відважував йому замашні стусани (З. Тулуб).

дава́ти / да́ти стусані́в (бухані́в, штовхані́в) кому і без додатка. Бити, боляче штовхаючи кого-небудь. Прожогом вискочили козаки..; хто рубав, хто стріляв, а хто просто давав добрих стусанів у печінки (О. Стороженко); На вулиці хлопцеві дали буханів і прогнали геть (З усн. мови); Бурчисько й Скубло підвели бідолаху. Під бік штурханів йому трохи дали (Л. Первомайський). дава́ти / да́ти стусана́. Він цілу ніч лаяв жінку, а коли лайка не допомагала, давав доброго стусана на додачу (П. Колесник).

діста́ти / дістава́ти стусана́ (штурхана́, тумака́ і т. ін.) від кого і без додатка, грубо. Бути побитим. Ніхто не сміється. Тільки малий Лука чмихнув і враз замовк, діставши стусана від матері (І. Багмут); Мені наступили на ногу, і я на когось крикнув, але в ту ж мить дістав тумака під ребра (О. Сизоненко).

скуштува́ти стусані́в (духопе́ликів) яких, від кого і без додатка. Бути побитим. — Воно то — нічого гріха таїть — гульвіса .. Лупив німоту і драв, та .. Поки не скуштував московських стусанів! (П. Гулак-Артемовський). скуштува́ти стусана́ й духопе́лика. Не на те примостила її (Катрю) доля там (у панському дворі), щоб на волі рости, .. а щоб скуштувати стусана й духопелика від кожного, в кого сверблять руки (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стусан — стуса́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стусан — Тусан, штовхан, штурхан, гепак, духопелик, товченик, бухан, буханець, стусень, (у шию) потиличник. Словник синонімів Караванського
  3. стусан — I удар, штовхан, штовханець, штурхан, штурханець Фразеологічні синоніми: несподіваний удар; удар коліном; штовхан коліном II див. ляпас Словник синонімів Вусика
  4. стусан — СТУСА́Н, а́, ч. Удар кулаком. Кулаки посипались на його плечі; супроводжений стусанами.., він .. взяв на плечі свій мішок з начинням (І. Франко); Таки дісталося Свербивусові кілька стусанів, але він розмахнувся навідліг, і кільце розступилося (М. Словник української мови у 20 томах
  5. стусан — -а, ч. Удар кулаком. || Різкий удар ногою, коліном. Надавати стусанів. || Елемент бойового гопака – удар кулаком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стусан — УДА́Р по чому, у що, чим, без додатка (різкий сильний поштовх кулаком, рідше ногою, коліном, спрямований на людину, частини її тіла), СТУСА́Н, ТУСА́Н розм., ТАСУ́Н розм., ШТОВХА́Н розм., ШТОВХАНЕ́ЦЬ розм., ШТУРХА́Н розм., ШТУРХАНЕ́ЦЬ, БУХА́Н розм. Словник синонімів української мови
  7. стусан — Стуса́н, -на́; -сани́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. стусан — СТУСА́Н, а́, ч. Удар кулаком. Кулаки посипались на його плечі; супроводжений стусанами.., він.. взяв на плечі свій мішок з начинням (Фр., І, 1955, 228); Таки дісталося Свербивусові кілька стусанів, але він розмахнувся навідліг, і кільце розступилося (М. Словник української мови в 11 томах
  9. стусан — Стусан, -на, стусень, -сня м. Тумакъ, ударъ кулакомъ. Гей хто зо мною вийде битись, покуштувати стусанів? Котл. Ен. II. 15. стусана да́ти. Ударить кулакомъ. Такого стусана дав, що так і облилась сльозами. Св. Л. 51. Словник української мови Грінченка