сікнути

як батого́м сікну́ти (сікону́ти). Сказати різко щось неприємне. Управитель уже з докором звертається до Якубенка.— Лесю, хоч худобу пожалій.— А ви наших дітей, коли вони з голоду пухли, хоч раз пожаліли? — Як батогом сікнув (словами) Лесь (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сікнути — сікну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сікнути — СІКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод., розм. Однокр. до сікти́. Василь, ухопивши Івана за ноги, звалив на нари, щоб не сікнула куля (С. Чорнобривець); Управитель, зібгавши свій норов, уже з докором звертається до Якубенка. Словник української мови у 20 томах
  3. сікнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до сікти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сікнути — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. сікнути — СІКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до сі́кти. Василь, ухопивши Івана за ноги, звалив на нари, щоб не сікнула куля (Чорн., Визвол. земля, 1959, 102); Управитель, зібгавши свій норов, уже з докором звертається до Якубенка. Словник української мови в 11 томах
  6. сікнути — Сікнути см. сікти. --------------- Сікти, -січу, -чеш, одн. в. сікнути, -ну, -неш гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Макс. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Ном. Словник української мови Грінченка