сік

вари́тися у вла́сному соку́. Не виходити за межі інтересів власного життя, своєї роботи; працювати, жити, не спілкуючись з іншими. Вчитель повинен бути завжди і всюди вчителем, не варитися у власному соку, бо його обов’язок — розширювати коло своїх зв’язків і облагороджувати всіх тих, хто з ним спілкується (З журналу); — А що таке Будинок творчості? Гурт людей, об’єднаних одною професією, які варяться у власному соку (І. Цюпа).

вида́влювати (вижима́ти, витяга́ти і т. ін.) / ви́давити (ви́жати, ви́тягнути і т. ін.) (усі́) со́ки з кого. 1. Нещадно експлуатувати, визискувати кого-небудь. (Шкереберть:) Я пускав з торбою вдів і сиріт, я видавлював усі соки з робітників, робив їх рабами своїми (М. Кропивницький); Витягав соки пан Кшивокольський із своїх хлопів. Він хотів би, аби вони й не спали, і не їли, а все би робили, робили (Г. Хоткевич); Пришельці-колонізатори гидкі, а хіба менш гидкі вислужники їхні, холуї? Запроданці, що сіли на тих уранах і вичавлюють соки з своїх одноплемінців (О. Гончар); Вижмуть підприємці з таких, як він, соки, .. награбують доларів, заюшених кров’ю, а їх, трудівників, згодом виженуть на вулицю (І. Цюпа). 2. Дуже знесилювати, виснажувати кого-небудь важкою роботою. Колись за Франца-Йосифа та польського панства бідак все життя пнувся на свою хатину, витягав з себе соки й з нової хати поганяв до ями (С. Чорнобривець). виїда́ти усі́ со́ки. Старий Щербат із жури скоро зійшов у могилу, зосталася удова з дочкою. Ще погіршало! Василь переривався на роботі, але куракінська панщина виїдала усі соки (Г. Хоткевич).

в са́мому соку́; са́ме в соку́. У розквіті фізичних сил. Хлопець я був якраз в самому соку, важкуватий, щось вісімдесят з зайвиною кілограмів… (В. Логвиненко); — А то таку панянку десь підхопив, що не йому, старому б, залицятися.— Молоду, гожу? — скрикнув Місяць.— Саме в соку (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сік — сік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сік — (овочевий з цукром) сироп, мн. СОКИ, П. сили, енергія, (землі) волога Словник синонімів Караванського
  3. сік — [с'ік] соку, м. (ў) соуку, мн. сокие, сок'іў Орфоепічний словник української мови
  4. сік — (вишні) вишнянка, (малини) малинчанка, (померанчі) померанчанка, (яблук) ябчанка, див. сидр, ситро Словник чужослів Павло Штепа
  5. сік — СІК, со́ку, ч. 1. Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах рослинних та тваринних організмів. Любо .. глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (М. Словник української мови у 20 томах
  6. сік — соку, ч. 1》 Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах рослинних і тваринних організмів. || Напій з такої рідини, вигот. з ягід, фруктів, овочів і т. ін. Томатний сік. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сік — СІК (рідина, що міститься в клітинах рослин); ПА́СОКА (цукриста рідина); МОЛОКО́ (білуватий сік деяких рослин); НАЛИ́В поет. (сік, яким наповнюються плоди чи зерно). Словник синонімів української мови
  8. сік — Сік, со́ку, в соку́; со́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сік — СІК, со́ку, ч. 1. Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах рослинних та тваринних організмів. Любо.. глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. сік — Сік, со́ку м. Сокъ. Сік березовий. Чуб. VII. 446. Не пиво диво — дивнійший сік, що раз у рік. Ном. № 7246. Словник української мови Грінченка