сік

(вишні) вишнянка, (малини) малинчанка, (померанчі) померанчанка, (яблук) ябчанка, див. сидр, ситро

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сік — сік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сік — (овочевий з цукром) сироп, мн. СОКИ, П. сили, енергія, (землі) волога Словник синонімів Караванського
  3. сік — [с'ік] соку, м. (ў) соуку, мн. сокие, сок'іў Орфоепічний словник української мови
  4. сік — СІК, со́ку, ч. 1. Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах рослинних та тваринних організмів. Любо .. глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (М. Словник української мови у 20 томах
  5. сік — соку, ч. 1》 Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах рослинних і тваринних організмів. || Напій з такої рідини, вигот. з ягід, фруктів, овочів і т. ін. Томатний сік. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сік — вари́тися у вла́сному соку́. Не виходити за межі інтересів власного життя, своєї роботи; працювати, жити, не спілкуючись з іншими. Фразеологічний словник української мови
  7. сік — СІК (рідина, що міститься в клітинах рослин); ПА́СОКА (цукриста рідина); МОЛОКО́ (білуватий сік деяких рослин); НАЛИ́В поет. (сік, яким наповнюються плоди чи зерно). Словник синонімів української мови
  8. сік — Сік, со́ку, в соку́; со́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сік — СІК, со́ку, ч. 1. Рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах рослинних та тваринних організмів. Любо.. глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. сік — Сік, со́ку м. Сокъ. Сік березовий. Чуб. VII. 446. Не пиво диво — дивнійший сік, що раз у рік. Ном. № 7246. Словник української мови Грінченка