танути

лід та́не між ким і без додатка. Налагоджуються теплі стосунки. Поступово лід між ними тане, у поглядах і голосі вже звучить доброзичливість (З газети). лід поча́в та́нути. — Наш,— відповіла вчителька і помітила, що Толя вже не зводить з неї великих голубих очей. Лід почав танути, і Наталя Василівна говорила далі (В. Кучер).

та́не се́рце чиє, у кого і без додатка. Хто-небудь сповнюється приємними почуттями, піддаючись впливові когось, чогось приємного. Олімпіада Никанорівна любила красивих людей, а Чумак виявився якраз таким парубком, перед якими в молодості тануло її серце (Ю. Збанацький).

та́нути / ста́нути як (мов, ні́би і т. ін.) сві́чка (віск (на со́нці)). Швидко втрачати сили, здоров’я через хворобу, горе; марніти, худнути. Мама весь час заплакана, їй жалко тата, що тане як свічка (А. Дімаров); Втративши майже всю кров, він (Орлюк) якось немовби втратив злість, засумував і, танучи як віск на сонці, упав (О. Довженко); Скільки вона (Настя) сліз вилила, Боже мій, світе мій! Станула як віск (Марко Вовчок). та́нути як сві́чечка. Танула вона (Настя), як свічечка. Нікого не пізнає, дивиться страшно і все за голову себе хапає (Марко Вовчок).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. танути — та́нути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. танути — Розтавати, (трохи) підтавати; (- віск) топитися; (- сіль) розчинятися; (як свічка) П. марніти, сохнути; (- сили) вичерпуватися; (- звуки) завмирати; (- туман) розвіюватися; (перед очима) зникати з очей <�з поля зору>, розпливатися; (- людей) мліти, розчулюватися. Словник синонімів Караванського
  3. танути — I витавати, підтавати, плавитися (про свічку), розтавати, топитися Фразеологічні синоніми: танути, як віск на вогні; танути, як лід на сонці; танути, як свічка (свічечка); танути, як сніг від сонця II див. зникати Словник синонімів Вусика
  4. танути — ТА́НУТИ, ну, неш; мин. ч. тав і та́нув, ла, ло; недок. 1. Перетворюватися на воду внаслідок дії тепла (про сніг, лід і т. ін.). Сніг дедалі все більше тав, брався водою (Панас Мирний); Весняний подих точив зашкарублу крижану кору, що вкрила землю... Словник української мови у 20 томах
  5. танути — -ну, -неш; мин. ч. тав, тала, тало і танув, -нула, -нуло; недок. 1》 Перетворюватися на воду внаслідок дії тепла (про сніг, лід і т. ін.). || Переходити з твердого стану в рідкий внаслідок дії тепла; топитися. || Підтавати під впливом тепла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. танути — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  7. танути — Та́нути, та́ну, -неш, -нуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. танути — ТА́НУТИ, ну, неш; мин. ч. тав і та́нув, ла, ло; недок. 1. Перетворюватися на воду внаслідок дії тепла (про сніг, лід і т. ін.). Сніг дедалі все більше тав, брався водою (Мирний, III, 1954, 68); Весняний подих точив зашкарублу крижану кору... Словник української мови в 11 томах
  9. танути — Танути, -ну, -неш гл. Таять. Віск од жару тане. К. Псал. 149. Словник української мови Грінченка