1. Фразеологічний словник української мови

тенькнути

се́рце те́нькає / те́нькнуло в кого, кому і без додатка. Хто-небудь починає дуже хвилюватися, тривожитися з приводу чого-небудь. Тітка Мокрина, хоч в самої тенькає серце, може заспокоювати та вговоряти (Марко Вовчок); “Господи, що ж він зробив” .. Левко зупинявся на дорозі, відчуваючи, як серце тенькало (М. Стельмах); Він навіть не пам’ятав, чи попрощалася Галка. Отямився, коли вона поминула третій поверх. Серце йому тенькнуло (Ю. Мушкетик).

те́нькнуло / те́нькає в се́рці (в гру́дях) кому, у кого, чиєму (чиїх) і без додатка. Комусь стало тривожно, неспокійно з приводу чого-небудь. Щось було на цей раз таке незвичайне в голосі його (Богдана) і в трохи аж ніби розгубленім вигляді, що їй (Тані) тенькнуло в серці: “Востаннє!” (О. Гончар); Ніякої провини за собою не помічав, але щось тенькнуло в грудях (Іван Ле); // З’явившись, хвилювати, непокоїти. — Боюсь, Насте,— косує очима на двері (Свирид). — І чого вам боятися? — радісний здогад тенькає в грудях молодиці.— А як наскочить Ларіон? Що він подумає? (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тенькнути — те́нькнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. тенькнути — ТЕ́НЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до те́нькати. Дома застав [Карпо] у дворі панського дозорця. Ніякої провини за собою не помічав, але щось тенькнуло в грудях (Іван Ле); Терентій, мов заворожений, обережно скрадається до вогника. Словник української мови у 20 томах
  3. тенькнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до тенькати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тенькнути — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. тенькнути — ТЕ́НЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до те́нькати. Дома застав [Карпо] у дворі панського дозорця. Ніякої провини за собою не помічав, але щось тенькнуло в грудях (Ле, Україна, 1940, 274); Терентій, мов заворожений, обережно скрадається до вогника. Словник української мови в 11 томах
  6. тенькнути — Тенькнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ тенькати = теленькнути. Словник української мови Грінченка