тенькати

се́рце те́нькає / те́нькнуло в кого, кому і без додатка. Хто-небудь починає дуже хвилюватися, тривожитися з приводу чого-небудь. Тітка Мокрина, хоч в самої тенькає серце, може заспокоювати та вговоряти (Марко Вовчок); “Господи, що ж він зробив” .. Левко зупинявся на дорозі, відчуваючи, як серце тенькало (М. Стельмах); Він навіть не пам’ятав, чи попрощалася Галка. Отямився, коли вона поминула третій поверх. Серце йому тенькнуло (Ю. Мушкетик).

те́нькнуло / те́нькає в се́рці (в гру́дях) кому, у кого, чиєму (чиїх) і без додатка. Комусь стало тривожно, неспокійно з приводу чого-небудь. Щось було на цей раз таке незвичайне в голосі його (Богдана) і в трохи аж ніби розгубленім вигляді, що їй (Тані) тенькнуло в серці: “Востаннє!” (О. Гончар); Ніякої провини за собою не помічав, але щось тенькнуло в грудях (Іван Ле); // З’явившись, хвилювати, непокоїти. — Боюсь, Насте,— косує очима на двері (Свирид). — І чого вам боятися? — радісний здогад тенькає в грудях молодиці.— А як наскочить Ларіон? Що він подумає? (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тенькати — те́нькати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тенькати — Дзенькати, дзенькнути, зідзенькати, зідзенькнути, задзенькувати, задзенькати, подзенькувати, подзенькати, дзеленькати, дзеленькнути, задзеленькувати, задзеленькати, зідзеленькувати, зідзеленькати, подзеленькувати, подзеленькати, дзеленчати... Словник чужослів Павло Штепа
  3. тенькати — ТЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Те саме, що теле́нькати 1. На монастирській дзвіниці тенькали жалобні дзвони... (І. Микитенко); Складали [телефони] насипом у вагони, а дзвоники тривожно тенькали різким, попереджуючим дзвоном... Словник української мови у 20 томах
  4. тенькати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Те саме, що теленькати 1). 2》 Битися, здригатися, стискатися від хвилювання, радості, страху (про серце). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тенькати — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. тенькати — ТЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Те саме, що теле́нькати 1. На монастирській дзвіниці тенькали жалобні дзвони… (Мик., II, 1957, 314); Складали [телефони] насипом у вагони, а дзвоники тривожно тенькали різким, попереджуючим дзвоном… (Ле... Словник української мови в 11 томах
  7. тенькати — Тенькати, -каю, -єш гл. = теленькати. у його тенькає. Онъ боится. Шейк. Словник української мови Грінченка