тенькати

Дзенькати, дзенькнути, зідзенькати, зідзенькнути, задзенькувати, задзенькати, подзенькувати, подзенькати, дзеленькати, дзеленькнути, задзеленькувати, задзеленькати, зідзеленькувати, зідзеленькати, подзеленькувати, подзеленькати, дзеленчати, задзеленчати, зідзеленчати, подзеленчати, цінькати, зацінькувати, зацінькати, зіцінькувати, зіцінькати, поцінькувати, поцінькати, див. тікати, (серце) тьохкати, тьохнути, затьохкати, потьохкати, стьохкати, стьохнути

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тенькати — те́нькати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тенькати — ТЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Те саме, що теле́нькати 1. На монастирській дзвіниці тенькали жалобні дзвони... (І. Микитенко); Складали [телефони] насипом у вагони, а дзвоники тривожно тенькали різким, попереджуючим дзвоном... Словник української мови у 20 томах
  3. тенькати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Те саме, що теленькати 1). 2》 Битися, здригатися, стискатися від хвилювання, радості, страху (про серце). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тенькати — се́рце те́нькає / те́нькнуло в кого, кому і без додатка. Хто-небудь починає дуже хвилюватися, тривожитися з приводу чого-небудь. Тітка Мокрина, хоч в самої тенькає серце, може заспокоювати та вговоряти (Марко Вовчок); “Господи, що ж він зробив” .. Фразеологічний словник української мови
  5. тенькати — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. тенькати — ТЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Те саме, що теле́нькати 1. На монастирській дзвіниці тенькали жалобні дзвони… (Мик., II, 1957, 314); Складали [телефони] насипом у вагони, а дзвоники тривожно тенькали різким, попереджуючим дзвоном… (Ле... Словник української мови в 11 томах
  7. тенькати — Тенькати, -каю, -єш гл. = теленькати. у його тенькає. Онъ боится. Шейк. Словник української мови Грінченка