тинятися

тиня́тися з кутка́ в куто́к. Не бути зайнятим; байдикувати. Чіпка сидів на триніжку. Порох тинявся з кутка в куток. Обидва мовчали (Панас Мирний); Була (Христина) сама в хаті — чи сиділа, чи напівлежала, чи тинялася з кутка в куток, бо ніяка робота не бралась її рук (Є. Гуцало).

тиня́тися попідти́нню (по́під тина́ми). Не мати власного житла, притулку; жебракувати. Пішла тинятись попідтинню, Аж поки, поки не дійшла Аж до Голгофи (Т. Шевченко); — А все, кажу, шкода дівки. Пропаде ні за цапову душу! Почне тинятися попід тинами, на ногах зогниє (Панас Мирний).

тиня́тися по сві́ту. Постійно змінювати місце проживання, перебування, не маючи притулку. Самому остогидло вже бурлакувати й тинятися по світу (І. Нечуй-Левицький); — Я сам, тиняючись по світу, служив там і все добре знаю. Коли б не своя хата та не громаді послуга — пішов би й тепер служити (Панас Мирний); Про бажання оспівати просту людину наших днів говорить і вірш (М. Рильського) про дядюшку Тодося, що колись тинявся по світу, шукаючи долі і щастя (С. Крижанівський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

тинятися — тиня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
тинятися — Блукати, ВЕШТАТИСЯ, валандатися, сновигати, швендяти, волочитися, д. валасатися, (заглядаючи кудись) никати; (без діла) огинатися; (селами) мандрувати; (по чужих хатах) р. тьопатися, ІД. жити в чужих людей. Словник синонімів Караванського
тинятися — I байдати, байдикувати, блудити, блукати, бовтатися, бродити, бродяжити, валандатися, вандрикувати, вештатися, волоцюжитися, волочитися, каруселити, колобродити, кружеляти, кружляти, мандрувати, мотатися, никати, нипати, ницяти, нишкати, скитатися... Словник синонімів Вусика
тинятися — [тиен’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а Орфоепічний словник української мови
тинятися — ТИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., розм. 1. Ходити сюди-туди без певної мети й напрямку; бродити, блукати де-небудь. Чіпка сидів на триніжку. Порох тинявся з кутка в куток. Словник української мови у 20 томах
тинятися — -яюся, -яєшся, недок., розм. 1》 Ходити сюди-туди без певної мети й напрямку; бродити, блукати де-небудь. || Довгий час ходити, бродити, перебувати де-небудь. || Ходити, їздити куди-небудь без особливого бажання або результату. Великий тлумачний словник сучасної мови
тинятися — БЛУКА́ТИ (ходити або їздити без певної мети чи напрямку або в пошуках кого-, чого-небудь); БРОДИ́ТИ розм., ТИНЯ́ТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше (повільно ходити без мети й напрямку). Словник синонімів української мови
тинятися — Тиня́тися, -ня́юся, -ня́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тинятися — ТИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., розм. 1. Ходити сюди-туди без певної мети й напрямку; бродити, блукати де-небудь. Чіпка сидів на триніжку. Порох тинявся з кутка в куток. Словник української мови в 11 томах
тинятися — Тиня́тися, -ня́юся, -єшся гл. Слоняться, шататься. Пішла мати тиняючись, по під тинню валяючись. Грин. III. 381. Тиняється, як кобиляча душа. Полт. Мені шаноба скрізь була, бо я без діла не тиняюсь. Гліб. Тиняюся од села до села, а тепер іду в Полтаву. Котл. Н. П. 383. Словник української мови Грінченка