1. Фразеологічний словник української мови

тісто

з і́ншого ті́ста. Не схожий на когось, не однаковий з ким-небудь. (Йосип:) Пани б то недоторканні?.. (Дмитро (регоче):) А звісно, вони з іншого тіста!.. (М. Кропивницький); — Слухай, Мартохо, мені й справді подеколи здається, що жінки зовсім з іншого тіста, ніж чоловіки (Є. Гуцало).

з м’яко́го ті́ста. Безвольний, непослідовний у своїх діях, поглядах, переконаннях. Я вже знайома з сим паном, і правду ти кажеш, що він з м’якого тіста (Леся Українка).

з одно́го ті́ста. Однаковий з ким-, чим-небудь; подібний, схожий з кимось—чимось. (Катерина:) Всі ви (хлопці) з одного тіста. Мабуть, помру і не побачу справжнього кохання (О. Корнійчук); Усі світи, мабуть, з одного тіста (М. Рильський).

не з тако́го ті́ста. Особливий, зовсім інший; відрізняється від когось поглядами, вдачею, становищем. Та що це? Куди він (Павло) її (Оленку) штовхає? Тікати з Ковалівки? О, ції Заруби не з такого тіста (В. Кучер). не того́ ті́ста книш. Знав я і таких, що в живії очі тобі бреше, як шовком шиє .. Та Свирид Костолаха не того тіста книш (Марко Вовчок).

не того́ ті́ста книш. Не такий, як хтось, не схожий на інших. Знав я і таких, що в живії очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув, вражий син! Та Свирид Костомаха не того тіста книш (Марко Вовчок).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тісто — ті́сто іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. тісто — [т’істо] -ста, м. (ў) -с'т'і Орфоепічний словник української мови
  3. тісто — ТІ́СТО, а, с. 1. В'язка маса різної густоти з борошна, замішаного на воді, молоці і т. ін. часто з додаванням дріжджів. Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті (Номис)... Словник української мови у 20 томах
  4. тісто — ті́сто: ◊ крухе́ (крихке́) тісто → крухий ◊ ля́те (лляне́) тісто → лятий ◊ м'яке́ як тісто → м'який ◊ но́ги з тіста → нога ◊ півфранцу́зьке тісто → півфранцузький ◊ францу́зьке ті́сто → французький ♦ всі́'смо з єдно́го ті́ста (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. тісто — -а, с. 1》 В'язка маса різної густоти з борошна, замішаного на воді, молоці і т. ін. часто з додаванням дріжджів. || Зварена, спечена така маса у варениках, пиріжках і т. ін. || діал. Локшина домашнього виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тісто — ТІ́СТО (в'язка маса з борошна), МІ́СИВО розм. Параска місила круте тісто (К. Гордієнко); Над ночвами вона нахилила широку спину, по лікті втопила голі руки в тягуче місиво і гарцювала по ньому кулаками (С. Чорнобривець). Словник синонімів української мови
  7. тісто — Ті́сто, -та, -ту, в тісті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. тісто — ТІ́СТО, а, с. 1. В’язка маса різної густоти з борошна, замішаного на воді, молоці і т. ін. часто з додаванням дріжджів. Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті (Номис, 1864, № 7336)... Словник української мови в 11 томах