увірватися

бас урва́вся (увірва́вся) перев. кому і без додатка. 1. Хтось втратив можливість збагачуватися або наживатися на чому-небудь, верховодити ким-небудь. І може, колись так і зробиться, що і їм, Рябченкові з товариством, урветься бас у громаді (Б. Грінченко); Гуцалюк завагався. Що ж йому робити? Працював, скажуть, поки можна було шахраювати, а коли бас увірвався, то й покинув (С. Добровольський); // на що. Немає сил, змоги на щось. Еге! Шкода й питання — Бо на таке кохання Тепер урвався бас (М. Вороний). 2. Настав кінець кому-небудь. У нього б стало коштів захопити й поміщицький шмат, та бас урвався йому несподівано й нагло,— він повісився (Ю. Яновський); — Ну, доню,— сказала до своєї одиначки,— мабуть, уже мені геть бас увірвався. І ноги не мої, і руки не мої, хоч візьми та й на смітник викинь (С. Добровольський).

ни́тка увірва́лася (урва́лася, обірва́лася) чия, кому і без додатка. Настав кінець чому-небудь; нема того, що було. Вічно терпіти… та всьому є край; Не дігнати літ, як пташиних зграй; Не вернуть надій, хоч кладись — вмирай… Нитка прядена увірвалася (П. Грабовський). ни́точка обірва́лася. Карпо Джмелик із Северином зсаджували на гарбу віялку.— Що ж ти робиш? — підійшов до нього Тетеря.— Це колгоспне майно, а не твоє.— Тепер усе наше .. Твоя вже ниточка обірвалася (Григорій Тютюнник).

терпе́ць увірва́вся (урва́вся, лу́снув) / урива́ється кому, в кого і без додатка. Хтось не може більше витримувати чого-небудь, остаточно втратив спокій, душевну рівновагу. Та й Давид .. хоч він і дуже погане діло зробив, підпалив,— так же його призведено до того! Нащо ж його стільки кривджено, що вже й терпець увірвався чоловікові! (Б. Грінченко); Минуло п’ять хвилин, десять… Мені вже почало набридати, врешті зовсім увірвався терпець.— Мені, може, зайти пізніше? Товариш Буряк (я знав його прізвище з телефонограми) ніби й не почув мого запитання (Ю. Збанацький); Після катастрофічної повені 1953 року голландському народові терпець урвався (З журналу); Потім я зірвалась до виходу: мій терпець луснув — так я хотіла бачити Чагара (М. Хвильовий); Хима не галасує, не кричить, а тільки вичитує молитви. Вичитує довго, туго вплітаючи в молитву чоловікове ім’я, аж поки йому не уривається терпець (Ю. Мушкетик). ло́пнуло терпі́ння у кого. У мене лопнуло терпіння. “Опам’ятайсь, дурне створіння,— Кажу їй (музі),— з тебе виб’ю лінь я, Не дам спокою!” (В. Мисик).

увірва́вся ре́тязь. Вичерпалось терпіння. (Анна:) Я тому замкнулася в твердиню неприступну, щоб не посмів ніхто сказать: “Ба, звісно, зраділа вдівонька,— ввірвався ретязь!” (Леся Українка).

урва́лася (увірва́лася) ву́дка кому. Хто-небудь втратив можливість наживатися на чомусь або верховодити в чомусь і т. ін. Урвалась сучим Соменкам вудка. А то сокирою цюркнув, розколов поліно, тричі пилкою цюрнув і — давай гроші (Ю. Збанацький); — Жалувався дуже, що всьому земству урвалася тепер удка (вудка).. бо, каже, що перше дурницею доставалось, то тепер або випросить треба, або купити (І. Котляревський); Приїхала пані. Уся двірня радо вітала її.., бо, хоча й гримав на їх управляющий (управитель), вони почували, що ввірвалась тепер йому вудка, і не боялися (Дніпрова Чайка); — Згодом урвалася окупантам вудка. Господарями в лісі стали партизани, не дозволили ліс нищити (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увірватися — увірва́тися 1 дієслово доконаного виду відокремитися увірва́тися 2 дієслово доконаного виду вдертися Орфографічний словник української мови
  2. увірватися — [ўв'ірватиес'а] = ввірватися ўв'ірвус'а, ўв'ірвеис':а/ўв'ірвес':а, ўв'ірвеиц':а/ўв'ірвец':а, ўв'ірвуц':а; нак. -вис'а, -в'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. увірватися — УВІРВА́ТИСЯ¹ див. урива́тися¹. УВІРВА́ТИСЯ² див. врива́тися². Словник української мови у 20 томах
  4. увірватися — I див. уриватися I. II див. вриватися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. увірватися — УРИВА́ТИСЯ (ВРИВА́ТИСЯ) (від різкого руху, ривка або під дією ваги розділятися навпіл, на частини), РОЗРИВА́ТИСЯ, ПЕРЕРИВА́ТИСЯ, ОБРИВА́ТИСЯ, ЛО́ПАТИ, ЛО́ПАТИСЯ (про туго натягнені струни, мотузок і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  6. увірватися — Увірва́тися, -рву́ся, -вешся, -вуться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. увірватися — УВІРВА́ТИСЯ¹ див. урива́тися¹. УВІРВА́ТИСЯ² див. врива́тися². Словник української мови в 11 томах
  8. увірватися — Увірватися см. уриватися. Словник української мови Грінченка