увірватися
увірва́тися
[ўв'ірватиес'а]
ўв'ірвус'а, ўв'ірвеис':а/ўв'ірвес':а, ўв'ірвеиц':а/ўв'ірвец':а, ўв'ірвуц':а; нак. -вис'а, -в'іц':а
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- увірватися — увірва́тися 1 дієслово доконаного виду відокремитися увірва́тися 2 дієслово доконаного виду вдертися Орфографічний словник української мови
- увірватися — УВІРВА́ТИСЯ¹ див. урива́тися¹. УВІРВА́ТИСЯ² див. врива́тися². Словник української мови у 20 томах
- увірватися — I див. уриватися I. II див. вриватися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- увірватися — бас урва́вся (увірва́вся) перев. кому і без додатка. 1. Хтось втратив можливість збагачуватися або наживатися на чому-небудь, верховодити ким-небудь. І може, колись так і зробиться, що і їм, Рябченкові з товариством, урветься бас у громаді (Б. Фразеологічний словник української мови
- увірватися — УРИВА́ТИСЯ (ВРИВА́ТИСЯ) (від різкого руху, ривка або під дією ваги розділятися навпіл, на частини), РОЗРИВА́ТИСЯ, ПЕРЕРИВА́ТИСЯ, ОБРИВА́ТИСЯ, ЛО́ПАТИ, ЛО́ПАТИСЯ (про туго натягнені струни, мотузок і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
- увірватися — Увірва́тися, -рву́ся, -вешся, -вуться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- увірватися — УВІРВА́ТИСЯ¹ див. урива́тися¹. УВІРВА́ТИСЯ² див. врива́тися². Словник української мови в 11 томах
- увірватися — Увірватися см. уриватися. Словник української мови Грінченка