увірватися

увірва́тися

[ўв'ірватиес'а]

= ввірватися

ўв'ірвус'а, ўв'ірвеис':а/ўв'ірвес':а, ўв'ірвеиц':а/ўв'ірвец':а, ўв'ірвуц':а; нак.ис'а, -в'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увірватися — увірва́тися 1 дієслово доконаного виду відокремитися увірва́тися 2 дієслово доконаного виду вдертися Орфографічний словник української мови
  2. увірватися — УВІРВА́ТИСЯ¹ див. урива́тися¹. УВІРВА́ТИСЯ² див. врива́тися². Словник української мови у 20 томах
  3. увірватися — I див. уриватися I. II див. вриватися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. увірватися — бас урва́вся (увірва́вся) перев. кому і без додатка. 1. Хтось втратив можливість збагачуватися або наживатися на чому-небудь, верховодити ким-небудь. І може, колись так і зробиться, що і їм, Рябченкові з товариством, урветься бас у громаді (Б. Фразеологічний словник української мови
  5. увірватися — УРИВА́ТИСЯ (ВРИВА́ТИСЯ) (від різкого руху, ривка або під дією ваги розділятися навпіл, на частини), РОЗРИВА́ТИСЯ, ПЕРЕРИВА́ТИСЯ, ОБРИВА́ТИСЯ, ЛО́ПАТИ, ЛО́ПАТИСЯ (про туго натягнені струни, мотузок і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  6. увірватися — Увірва́тися, -рву́ся, -вешся, -вуться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. увірватися — УВІРВА́ТИСЯ¹ див. урива́тися¹. УВІРВА́ТИСЯ² див. врива́тися². Словник української мови в 11 томах
  8. увірватися — Увірватися см. уриватися. Словник української мови Грінченка