1. Фразеологічний словник української мови

укласти

уклада́ти / укла́сти в ко́пи, згруб. Дуже багато їсти, з’їдати чого-небудь. Свікліцький похапцем укладав у копи полудень, аж редька хрущала в його міцних зубах на всю хату (І. Нечуй-Левицький); (Єфросина:) Наша Химка як почне лупити, то за один раз укладе в копи з борщем цілий хліб (І. Нечуй-Левицький).

укла́сти в го́лову кому. 1. Пояснити, допомогти зрозуміти комусь що-небудь. Шляхом до слободи́ старшина Неписаний намагався хлоп’якові Васильку укласти в голову основні штампи волосного законодавства (О. Ковінька). 2. Усвідомити що-небудь. — Якове Яковичу, укладіть собі в голову: вам буде подано і піднесено. В цих ділах розпорядиться моя господиня Маклена Лексіївна (О. Ковінька).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укласти — укла́сти 1 дієслово доконаного виду спакувати укла́сти 2 дієслово доконаного виду угоду, план, словник Орфографічний словник української мови
  2. укласти — Укла́сти, уклада́ти. Будувати, впорядковувати (про думки, плани тощо), розраховувати на щось. Поки що укладаю в своїй голові плян такого експорту, виджу в уяві вже вагон, наладований ріжними хорошими виробами гуцульскими (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. укласти — [укластие] -аду, -адеш, -адеимо, -адеите; нак. -ади, -ад'іт' (угоду, план, словник) Орфоепічний словник української мови
  4. укласти — УКЛА́СТИ¹ див. уклада́ти¹. УКЛА́СТИ² див. вклада́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  5. укласти — Уклав, як сіно в годину. Зробив своєчасно. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. укласти — I див. укладати 1). II див. вкладати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. укласти — ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. укласти — УКЛА́СТИ¹ див. уклада́ти¹. УКЛА́СТИ² див. вклада́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  9. укласти — Укласти, -ся см. укладати, -ся. Словник української мови Грінченка