1. Українська літературна мова на Буковині

укласти

Укла́сти, уклада́ти. Будувати, впорядковувати (про думки, плани тощо), розраховувати на щось. Поки що укладаю в своїй голові плян такого експорту, виджу в уяві вже вагон, наладований ріжними хорошими виробами гуцульскими (Б., 1895, 28, 1); Купецкий зостав ся з Грінкою укладати точки порозуміня межи партиями (Галіп, 50); Укладала плани з Лесею Українкою поїхати до Ялти — та дарма. Не складалося і не складалося (Коб., Листи, 149, 555); Вони собі так уклали, що "Союз“ мав "розвалити ся“, або бодай зі зміненими статутами змінити назву, щоб по нім, по тій "гнилій колоді, з якої хісна нема, по тій рудері з кацапськими основами, з лихою славою” (22. ХІ. 1900) не лишило ся й сліду (Сімович, 1908, 520)

// пол. układać — 1) укладати, складати, 2) класти, 3) складати (плани тощо), 4) складати, творити (вірші тощо).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укласти — укла́сти 1 дієслово доконаного виду спакувати укла́сти 2 дієслово доконаного виду угоду, план, словник Орфографічний словник української мови
  2. укласти — [укластие] -аду, -адеш, -адеимо, -адеите; нак. -ади, -ад'іт' (угоду, план, словник) Орфоепічний словник української мови
  3. укласти — УКЛА́СТИ¹ див. уклада́ти¹. УКЛА́СТИ² див. вклада́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  4. укласти — Уклав, як сіно в годину. Зробив своєчасно. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. укласти — I див. укладати 1). II див. вкладати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. укласти — уклада́ти / укла́сти в ко́пи, згруб. Дуже багато їсти, з’їдати чого-небудь. Свікліцький похапцем укладав у копи полудень, аж редька хрущала в його міцних зубах на всю хату (І. Фразеологічний словник української мови
  7. укласти — ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. укласти — УКЛА́СТИ¹ див. уклада́ти¹. УКЛА́СТИ² див. вклада́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  9. укласти — Укласти, -ся см. укладати, -ся. Словник української мови Грінченка