усе

(і) мо́ре по колі́на (рідше по колі́но) кому. 1. Хтось нічого не боїться, ніщо не лякає кого-небудь; не страшно комусь. Смілому й море по коліна (Укр.. присл..); Нічого не страшно (Потапові) і по коліна море (М. Коцюбинський); — Коли ти з конем — тобі й море по коліна! Можна з ким завгодно балакати (М. Рудь); Отакий може й полетіти. Їм що, жевжикам. Їм і в космос — море по коліна (Ю. Мокрієв); Їм, як кажуть, море по коліна, зовсім незнане почуття страху (З газети). 2. Усе видається комусь легким, доступним, простим і т. ін. — Що ж це ти, дорогий синок? Думаєш, інститут закінчив, то вже й море по коліна? (С. Журахович); — Що ж, мрійникам море по коліна… (В. Підмогильний); // Все можна, все дозволено комусь. Дурневі ж, якийсь казав, море по коліна (Л. Мартович); Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов); Теперішні дівки нічого не бояться, море їм по коліна, а потім на старість каятимуться, та пізно буде (Є. Гуцало). усе мо́ре по колі́но. — А я хіба що кажу. Тільки дивіться, хлопці, вам усе море по коліно (П. Панч). й мо́ре по пу́па. — З такими гренадерами тобі й море по пупа (О. Гончар). 3. Ніщо не бентежить, не турбує когось; усе байдуже комусь. — Йому що? Гульня, море по коліна, а вам біда, вам горе, вам смерть! (М. Старицький); Їм немає діла до Олечки. І нікому нема. Всі гуляють, веселяться, кожному море по коліна (В. Кучер); — Мені воно чомусь було байдуже,— зізнався Андрій.— Бо молодий, що тобі? Море по коліна (М. Олійник); Деякі остерігаються, а деяким — море по коліно (І. Муратов); // Ніщо не стримує кого-небудь, не контролює хтось себе. П’яному і море по коліна (Укр.. присл..); Допомагають своїй міліції — гамувати і тамувати отих, кому море по коліна (О. Ковінька).

їжако́м усе́. Недовірливо, підозріливо, вороже і т. ін. ставитися до кого-небудь; виражати недовіру до когось. — Давно не бачив тебе, Миколо. Ну а твої димовловлювачі? Де вони? — Під сукном. — У кого? — У вашого брата. — Бач, ти який. Їжаком усе. А я ж тебе ще на шиї катав (О. Гончар).

проспа́ти (усе́) ца́рство небе́сне, жарт. Утратити, проґавити щось важливе, потрібне, не скористатися якоюсь можливістю. — Бачите, проспали царство небесне,— сміється чоловік з рушницею.— І сотню свою проспали, і вістових, і коні (В. Гжицький); Гайворона розбудив високий зчіплювач вагонів з ліхтарем у руках: — Проспиш усе царство небесне. Зараз ось автобус на Косопілля піде (М. Зарудний).

(усе́) схо́дить / зійшло́ (з рук) кому і без додатка. Залишається безкарним, не поміченим. Коли завинить простий робітник — його покарають. Та коли адміністрація, верхівка — їм усе сходить (Ю. Щербак); Вона .. намагалася верховодити і .. коверзувати. І теж нічого — сходило з рук (М. Стельмах); На нього частенько ображались… Писали, скаржились — все йому сходило з рук (А. Дімаров); // Минає, уладнується як-небудь. (Єфрем:) Іншим якось сходить з рук, а я спіткнувся; підвівся, та вже ґрунту під ногами не почув (М. Кропивницький).