усього

від (з) (усього́) се́рця. 1. Щиро. Як добре, що існує Нароч, Як добре, що Дніпро дзвенить, Як слова милого “товариш” З усього серця не любить? (М. Рильський). 2. Нестримно. Співаючи пісню, од серця голосить (дідусь) і до плачу доводить (П. Куліш); Оксен .. уже давно забув той день, коли весело, від усього серця сміявся (Григорій Тютюнник). 3. Дуже сумлінно, з надзвичайною старанністю. — Добре підкували, від серця,— запевняв буковинець на прощання.— Хай не зітруться підкови, хай не підіб’ються ваші коні (О. Гончар).

з усьо́го ду́ху, зі сл. би́тися. З максимальним напруженням; щосили. Латин зрадливий п’є сивуху, А ми б’ємось зо всього духу (І. Котляревський).

з усьо́го ма́ху. 1. зі сл. уда́рити, наткну́тися і т. ін. Дуже сильно, щосили. Василь.., розпалившись, з усього маху ударив сестру (Панас Мирний); Макар ухопив з комина дощечку, що Титарчиха коле на тріски, і ляснув зо всього маху Піхтіра ззаду (С. Васильченко). з усьо́го ма́ху-розго́ну. Раптом з усього маху-розгону Паршецький наткнувся на кам’яну стіну. Набив ґулю і спинився (М. Ю. Тарновський). 2. Дуже швидко. Вовк покинув костомаху — Й до коня зі всього маху. Мчить і виє по долині — Буде кінь в моїй торбині! (М. Стельмах).