утопленик
як (то́му) уто́пленику (уто́пленому), зі сл. щасти́ти, ве́зти і т. ін. Уживається для вираження повного заперечення змісту речення. Везе йому, як тому втопленику (Укр.. присл..); На п’ятий день заявився Марко..— Щастить тобі (Тимку), як утопленику,— засміявся він.— Орися кличе (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утопленик — уто́пленик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- утопленик — див. ПОТОПЕЛЬНИК Словник синонімів Караванського
- утопленик — УТО́ПЛЕНИК див. вто́пленик. Словник української мови у 20 томах
- утопленик — УТО́ПЛЕНИК (ВТО́ПЛЕНИК) (той, хто утопився або кого утопили), УТО́ПЛЕНИЙ (ВТО́ПЛЕНИЙ), ПОТО́ПЛЕНИЙ, ПОТОПЕ́ЛЬНИК розм., ТО́ПЕЛЬНИК діал. Він невпевнено киває кудись.. жовтосиньою, як в утопленика, рукою (Ю. Словник синонімів української мови
- утопленик — Уто́пленик, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- утопленик — Утопленик, -ка м. Утопленникъ. Ховаючи втопленика, поливають його водою — щоб дощ був. Ном. № 290. Словник української мови Грінченка