філософія

розво́дити / розвести́ тео́рію (філосо́фію), ірон.У своїх розмовах, міркуваннях бути дуже далеким від реальності; мудрувати. — Хто ж буде їсти варить, наколи (коли) жінка стане до уряду ходити? Хто буде порядкувати, прати, шити? Невже ж мужчина? Ха-ха-ха! Чи же се не чиста дурниця розводити такі теорії (Н. Кобринська).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

філософія — В розумінні: філософський факультет університету [II] — себто т. зв. філософічний факультет університету, де викладали всі університетські науки, крім медицини, правознавства та богословських предметів; скінчивши «філософію»... Словник з творів Івана Франка
філософія — філосо́фія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
філософія — (Канта) учення, вчення, філософська доктрина <�система>; (міщан) світогляд, переконання <сов. переконання>, погляди; (життєва) мудрість; ЖМ. мудрування, розумування, філософування; Г. факультет філософії. Словник синонімів Караванського
філософія — ФІЛОСО́ФІЯ, ї, ж. 1. Наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. Форма суспільної свідомості, яка дає теоретичне розв'язання питань світогляду; виробляє загальний погляд на світ і місце людини в ньому. Словник української мови у 20 томах
філософія — -ї, ж. 1》 Наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. || Яке-небудь або чиє-небудь учення про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. 2》 чого. Великий тлумачний словник сучасної мови
філософія — філосо́фія (грец. φιλοσοφία – любов до мудрості) 1. Форма суспільної свідомості, яка виробляє загальний цілісний погляд на світ і місце людини в ньому, досліджує відношення мислення до буття, практичне, пізнавальне, ціннісне... Словник іншомовних слів Мельничука
філософія — Область загальних міркувань на тему суті й структури буття, джерел і правомочності людського пізнання, основ оцінювання, сенсу життя, способів гідного його проведення та ін. Універсальний словник-енциклопедія
філософія — ФІЛОСОФІЯ (від грецьк. φιλοσοφία — любов до мудрості) — особливий різновид духовної культури, призначення якого полягає в осмисленні основ природного і соціального світу, формоутворень культури і пізнання, людини та її сутності. Філософський енциклопедичний словник
філософія — СВІТО́ГЛЯД (сукупність, система суджень, думок про життя, природу, суспільство), ПЕРЕКОНА́ННЯ мн., ПО́ГЛЯДИ мн., ФІЛОСО́ФІЯ, ІДЕОЛО́ГІЯ, СВІТОРОЗУМІ́ННЯ, СВІТОСПРИЙМА́ННЯ, СВІТОСПРИЙНЯТТЯ́, ПОНЯТТЯ. Словник синонімів української мови
філософія — Філосо́фія, -фії, -фією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
філософія — ФІЛОСО́ФІЯ, ї, ж. 1. Наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. Задумав я, бачите, зробити ступінь у ще ніким не затриману сферу — філософію, тобто написати філософську драму (Мирний, V, 1955, 404); [Нартал... Словник української мови в 11 томах