1. Фразеологічний словник української мови

хмиз

докида́ти / доки́нути хми́зу в жар. Підсилювати, навмисно розпалювати які-небудь почуття, настрої і т. ін. Вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, (Марія Африканівна) теж докинула хмизу в жар: — Взагалі у Леоніда Максимовича якісь дивовижні погляди на виховання (Ю. Збанацький).

підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмиз — (дрібне пруття) хворост, ломаччя, трусок. Словник синонімів Полюги
  2. хмиз — хмиз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. хмиз — зб. хащ, хворост, хворостиння, (дрібний) трусок, (сухий) сушняк, од. зб. ХВОРОСТИНА, хмизина, зб. хмиззя Словник синонімів Караванського
  4. хмиз — I бурелом, вітровал, вітролом, ламань, ломаччя, суш, сушник, сушня, сушняк, трусок, хамло (діал), хащ, хворост і хворост, хворостиння, хворостняк, хмизняк, хмизок, чагар (діал.), чагарник II див. залишок Словник синонімів Вусика
  5. хмиз — [хмиз] -зу, м. (на) -з'і Орфоепічний словник української мови
  6. хмиз — ХМИЗ, у, ч. 1. збірн. Невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща, що використовуються як паливо; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю. Поїдем до лісу, нарубаєм хмизу, Запалимо сосну зверху донизу (П. Словник української мови у 20 томах
  7. хмиз — -у, ч. 1》 Невеликі тонкі гілки, відділені від дерева. 2》 рідко. Те саме, що хмизняк 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. хмиз — ПА́ГІННЯ (молоді пагони, гілки; молоді рослини); ПО́РІСТ, ПО́РІСТЬ (ПО́РОСТЬ), ПО́РОСЛЬ, ПА́РОСТЬ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК, ОБРО́СТЬ розм., ЛІТО́РОСТ поет., ЛІТО́РОСЛЬ поет. (однорічні пагони); ХМИЗНЯ́К, ХМИЗ (дрібні лісові зарості). Старий дуб.. Словник синонімів української мови
  9. хмиз — Хмиз, хми́зу, в -зу́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. хмиз — ХМИЗ, у, ч. 1. Невеликі тонкі гілки, відділені від дерева. Поїдем до лісу, нарубаєм хмизу, Запалимо сосну зверху донизу (Чуб., V, 1874, 324); Здалеки здавалось, ніби то стояли рідкі тини з тоненького хмизу (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах