чий

чий ба́тько (грубо чорт) ста́рший. Хто переможе, хто сильніший. Ми ще поміряємось… Ще побачимо, чий батько старший (Панас Мирний).

чия́ візьме́. Хто переможе. Поки пробрались трохи поміж людом, чує Петро таку розмову: — Як ти думаєш? Чия візьме? А чия ж, як не Івана Мартиновича! (П. Куліш); — Побачимо, чия візьме,— заскреготав зубами Микола і рвонув машину з місця (В. Сологуб).

чия́ кі́шка са́ло з’ї́ла, зі сл. зна́ти. Хто винен. Поспіхом переписував (управитель) конторські книги набіло, та, знаючи добре, чия кішка сало з’їла, заздалегідь збирався тікати (Дніпрова Чайка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чий — Абичий, будь-чий, чий-будь, чий-небудь, чийсь Фразеологічні синоніми: чий би не був; чий би то не був Словник синонімів Вусика
  2. чий — [чий] чиейого, чиейому/чиейему, чиейім, (на) чиейому/чиейему/чиейім; ж. чиейа, чиейейі, чиейій, чиейейу, (на) чиейій; с. чиейе, чиейого; мн. чиейі, чиейіх Орфоепічний словник української мови
  3. чий — ЧИЙ¹, чия́, чиє́, займ. 1. пит. Означає питання про належність кого-, чого-небудь комусь; кому належить? Схотілося йому понад Дніпром лукою пройтися, він і пішов, – і бачить – хатка, і подумав: чия се хатка тут стоїть?... Словник української мови у 20 томах
  4. чий — чий 1 займенник означає питання про належність кого-, чого-небудь комусь вживається також як сполучне слово чий 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  5. чий — I чия, чиє, займ. 1》 пит. Означає питання про належність кого-, чого-небудь комусь; кому належить? || Означає питання про походження кого-небудь, про родинну належність; з якої сім'ї, з якого роду? 2》 відносний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чий — Чий, чия́, чиє́; чийо́го, чиє́ї, чийо́му, чиї́й; чиї́, чиї́х, чиї́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чий — ЧИЙ¹, чия́, чиє́, займ. 1. пит. Означає питання про належність кого-, чого-небудь комусь; кому належить? Схотілося йому понад Дніпром лукою пройтися, він і пішов,— і бачить — хатка, і подумав: чия се хатка тут стоїть?... Словник української мови в 11 томах
  8. чий — Чий, чия́, чиє́ мѣст. Чей, чья, чье. Чиї ворота минеш, а попових ні. Ном. № 216. Чийсь. Чей то. Чиясь доля плаче. Ном. № 8877. Словник української мови Грінченка