1. Фразеологічний словник української мови

чортик

до чо́ртиків, фам. 1. Дуже, надзвичайно. За шию не капало, але до чортиків набридло неробство (В. Минко); Віддавши дівчатам свою куртку, він до чортиків замерз, просто б сказати — задубів під отим брезентом (Д. Бедзик); Тепер тільки сніг і сніг і небо геть до чортиків прочорнене (В. Стус). 2. зі сл. напива́тися, допи́тися і под. До повного сп’яніння. Він таки піде аж до Миколиної квартири, а вже звідти повернеться. Тоді він нап’ється до чортиків (М. Ю. Тарновський); Полковник Ліснобродський, стоячи на батареї, незрозуміло протер запухлі після нічної пиятики очі. Чи не до чортиків уже допився? (О. Гончар). до зеле́них чо́ртиків. Схопив (Геннадій) дзеркало, з острахом втупився в своє відображення. “Насмоктався до зелених чортиків”. Сполошений біг думок витискував холодні краплі на його лобі (І. Волошин).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чортик — див. чорт Словник синонімів Вусика
  2. чортик — ЧО́РТИК, а, ч. 1. Зменш. до чорт 1–4. Артур втупився поглядом у намальованих чортиків. Один з них, найбільший, сміявся до нього оскалом зубів (А. Хорунжий); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. чортик — чо́ртик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. чортик — -а, ч. 1》 Зменш. до чорт 1-4). || Дитяча іграшка (свисток) з намальованим чортом. 2》 Зменш.-пестл. до чорт 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чортик — ЧО́РТИК, а, ч. 1. Зменш. до чорт 1 — 4. Артур втупився поглядом у намальованих чортиків. Один з них, найбільший, сміявся до нього оскалом зубів (Хор., Місто.., 1962, 36); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  6. чортик — Чортик, -ка м. 1) ум. отъ чорт. Чортик сів на лаві. Грин. II. 67. 2) Рыба, колюшка, Gasterosteus aculeatus. Браун. 27. Словник української мови Грінченка