1. Фразеологічний словник української мови

шваба

да́ти шва́бу (шква́рки) кому і без додатка. Побити, завдати неприємностей. Еней, ізбувши сучу бабу, Якмога швидше на човни, Щоб не дала Юнона швабу (І. Котляревський); Як дам шкварки, то буде тобі жарко (Укр.. присл..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шваба — ШВА́БА, и, ж., заст. Образа. Словник української мови у 20 томах
  2. шваба — шва́ба іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. шваба — -и, ж., заст. Образа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шваба — ОБРА́ЗА (зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т. ін., що спрямовані проти кого-небудь і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю), КРИ́ВДА, ЗНЕВА́ГА розм., ОБИ́ДА розм., ВРА́ЗА (УРА́ЗА) заст., ШВА́БА заст.; АФРО́НТ заст. Словник синонімів української мови
  5. шваба — ШВА́БА, и, ж., заст. Образа. Словник української мови в 11 томах
  6. шваба — Шваба, -би ж. Обида, оскорбленіе. І ми сю швабу подаруємо?... Хиба мени голову одкусе, щоб я за цю наругу не помстився. К. ЦН. 528. Словник української мови Грінченка