1. Фразеологічний словник української мови

шкереберть

іти́ / піти́ шкере́бе́рть. 1. Складатися не так як треба, різко змінюватися; відбуватися всупереч узвичаєному порядку. На станції в цей день панувала повна анархія, все йшло шкереберть (О. Гончар); Неприємно Катерині Петрівні, що через неї бухгалтерія шкереберть іде (Остап Вишня); Пішло життя шкереберть (Панас Мирний). 2. Не здійснюватися, порушуватися, руйнуватися. При зустрічі всі докори якось вилетіли їй з голови. Все заготоване пішло шкереберть (О. Гончар); Кохалася з Ясенем .. Либонь, і на весілля заносилося. І раптом все пішло у них шкереберть (Ю. Бедзик); І всі його (Дорощука) помисли підуть шкереберть (М. Ю. Тарновський).

леті́ти / полеті́ти шкере́бе́рть. Зазнавати краху; рушитися, пропадати і т. ін. — Все летіло шкереберть, все на очах мінялося, і тільки твоя любов ні? (О. Гончар); Думалось, ось вона прийшла пора, і раптом полетіло все шкереберть… (І. Цюпа); — Це ж твої плани полетять шкереберть? (П. Автомонов); // Не давати результату; не виходити. — Отак здається, наче все знаю і вмію, а почну щось робити — шкереберть летить (М. Тарновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкереберть — Перекидом, перевертом, догори ногами <�дном>, униз <�сторч> головою, сторчголов, сторчма, сторчака, <�догори> дриґом Словник синонімів Караванського
  2. шкереберть — див. перекидя Словник синонімів Вусика
  3. шкереберть — ШКЕРЕ́БЕ́РТЬ, присл., розм. Вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч. Паллант любесенький хлопчина .. Вліпив такого макогона, Що пан Галес шкереберть став (І. Словник української мови у 20 томах
  4. шкереберть — шкере́бе́рть прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  5. шкереберть — присл., розм. Вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч. || Не так, як потрібно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шкереберть — СТОРЧ (униз головою), СТОРЧАКА́, СТОРЧГОЛІ́В, СТОРЧГОЛО́В, СТРІМГОЛО́В, СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОВБУЛА́ розм., ШКЕРЕБЕРТЬ розм. З цієї кручі хлопці, як купалися, стрибали сторч головою (Б. Словник синонімів української мови
  7. шкереберть — Шкере́бе́рть, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шкереберть — ШКЕРЕ́БЕРТЬ, присл., розм. Вниз головою (перев. про падіння кого-, чого-небудь); догори ногами, сторч. Паллант любесенький хлопчина.. Вліпив такого макогона, Що пан Галес шкереберть став (Котл. Словник української мови в 11 томах
  9. шкереберть — Шкереберть нар. Вверхъ ногами, вверхъ дномъ. Полетів шкереберть. Черк. у. Усе піде шкереберть. Шевч. 283. Сказавши, столик ізвалило, шкереберть к чорту все пішло. Котл. Ен. V. 30. --------------- Шкереберть, -ти ж. = шкареберть, -ти, ж. Мил. 56. Словник української мови Грінченка