шовк

у борга́х (як у шовка́х), перев. зі сл. бу́ти. Винний багато грошей кому-небудь. Був (колгосп) мільйонером. Та загули ті мільйони. Тепер у боргах як у шовках (З газети).

як (мов, нена́че і т. ін.) шо́вком ши́є (гапту́є), зі сл. бреха́ти. Дуже вправно, тонко, вміло. Знав я і таких, що в живії очі тобі бреше як шовком шиє — хоч би моргнув, вражий син! (Марко Вовчок); Та вже й вміє (кума) балакати! Бреше тобі, неначе шовком гаптує (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

шовк — Єдваб, китайка; ЗБ. шовкові нитки; (штучний) волокно; мн. ШОВКИ, дорогі убрання <�шати>. Словник синонімів Караванського
шовк — [шоyк] -yку, м. (y) шоyку мн. -yки, шоyк'іy Орфоепічний словник української мови
шовк — ШОВК, у, ч. 1. Волокно, що виділяють гусениці шовковицевого шовкопряда. [Явдоха:] У якімсь селі один вчитель почав вчити своїх учеників шовк здобувати (М. Кропивницький); Бухарці розвантажували верблюдів.. Словник української мови у 20 томах
шовк — шовк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
шовк — -у, ч. 1》 Волокно, що виділяється гусеницями шовковицевого шовкопряда. || Штучно виготовлене, синтетичне волокно. 2》 Пряжа, нитки з натурального чи штучного, синтетичного волокна. 3》 Тканина (перев. тонка), вигот. з такої пряжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
шовк — 1. ш. натуральний, волокно, яке отримують із коконів личинки шовковичного (ш. шляхетний) або дубового (ш. тутовий) шовкопряда; волокно натурального... Універсальний словник-енциклопедія
шовк — Шовк, шо́вку, на шовку́; шовки́, шовкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
шовк — ШОВК, у, ч. 1. Волокно, що виділяється гусеницями шовковицевого шовкопряда. [Явдоха:] У якімсь селі один вчитель почав вчити своїх учеників шовк здобувати (Кроп., II, 1958, 453); Бухарці розвантажували верблюдів.. Словник української мови в 11 томах
шовк — Шовк, -ку м. Шелкъ. А я шовком вишиваю. Шевч. 187. Бреше, як шовком, шиє. Ном. № 6954. Словник української мови Грінченка