шовк

ШОВК, у, ч.

1. Волокно, що виділяють гусениці шовковицевого шовкопряда.

[Явдоха:] У якімсь селі один вчитель почав вчити своїх учеників шовк здобувати (М. Кропивницький);

Бухарці розвантажували верблюдів.., знімали з них великі важкі в'юки з бавовною, килимами, паки шовку, тонкорунної вовни (З. Тулуб);

// Штучно виготовлене, синтетичне волокно.

Хіміки роблять чудеса з деревини. Шовк і целофан, електроізолятори і навіть підшипники... (М. Чабанівський);

Капроновий шовк іде на виготовлення панчішних виробів, шинного корду, риболовних сітей, чоловічих капелюхів, тканин та ін (з наук.-попул. літ.).

2. Пряжа, нитки з натурального чи штучного, синтетичного волокна.

Словом – як шовком вишиває, а ділом – як шилом шпигає (прислів'я);

На Марині плахта – аж очі на себе бере: картата, червчата, шовком заткана (Панас Мирний);

Сидить сестра край віконця. Шовком вишиває (С. Руданський);

Схопила [панночка] вишиту шовком хустину, накинула собі на обличчя і довго сиділа, відкинувши назад свою прегарну голову (О. Довженко);

* У порівн. Олексій поник головою, і його світле, вибілене сонцем на жнивах волосся м'яким шовком сповзло на покраяне ранніми зморшками високе чоло (Д. Бедзик).

3. Тканина (перев. тонка), вигот. з такої пряжі.

Позолочені карети, дорогі коні .., карети та екіпажі, оббиті всередині шовком, золото, срібло й перли на магнатах – усе те сяло, облите ясним світом сонця (І. Нечуй-Левицький);

Він вийняв шматок тонкого турецького шовку і обережно розгорнув його (З. Тулуб);

Каюту застелено килимом, по стінах пурпуровий шовк (Ю. Яновський);

* Образно. Підносив Арарат нетлінний свій тюрбан Із шовку білого; його могутній стан Широким поясом оповивали хмари (М. Рильський);

* У порівн. Проти вікон стояли рядками п'яльця, на них було міцно напнуте біле, тонке, як шовк, сукно, а коло п'яльців стояли дівчата й молодиці (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. * У порівн. Високе бліде небо блакитними шовками звисає до обріїв (Ю. Яновський);

* Образно. * У порівн. Очі вчительки ніжні, як шовк (Т. Масенко);

// Виріб, одяг із такої тканини.

Одягаються[пани] у легкі дорогі шовки уліті, а як зима – беруть на себе м'якенькі оксамити (Марко Вовчок);

Пані Тереза жила в теплі та в добрі, ходила в шовках, як пава (С. Чорнобривець).

4. перен. Те, що м'якістю, блиском та іншим нагадує такі нитки чи тканину.

Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі (М. Коцюбинський);

Кучеряве пасмо русявого шовку з-під кораблика упало на її заплакані очі (М. Старицький);

Вгорі перед ними .. шовково-блакитне небо; шовк увесь умережаний золотозоряним писанням (С. Васильченко).

Шо́вком ши́ти див. ши́ти.

△ (1) Ацета́тний шовк – штучна тканина, виготовлена з такого штучного волокна.

Ацетатний шовк у 4–5 разів тонший, ніж натуральний, а своєю міцністю не поступається перед стальним дротом (з газ.);

Після довгих пошуків з ацетатного шовку створено нові тканини для сорочок. Вони м'якші, не так мнуться, мають приємний .. вигляд (з газ.).