щедрота
від щедро́т чиїх, зі сл. дава́ти, дарува́ти і под. За чиїмись бажаннями або можливостями. — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка,— відказав, потерпаючи, Вересай (Ф. Бурлака); — Яку ти хочеш сукню, я тобі можу подарувати від щедрот моїх (З журналу).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- щедрота — ЩЕДРО́ТА, и, ж. Те саме, що ще́дрість. Щедрота – бідарів це споконвічна риса, І в цьому винятку не становив Денис (М. Рильський); – Ми перемагаємо наймогутнішу темну силу – фашизм. Ввесь світ з подивом дивиться на нас. Хто ми?... Словник української мови у 20 томах
- щедрота — щедро́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- щедрота — -и, ж. Те саме, що щедрість. || мн. щедроти, -от. Багатства, достатки; дари. Від щедрот своїх [давати, дарувати і т. ін.] — за власним бажанням і можливостями (давати, дарувати і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- щедрота — БАГА́ТСТВО (велика кількість, різноманітність чого-небудь); ЩЕ́ДРІСТЬ підсил., ЩЕДРО́ТА підсил., ЩЕДРО́ТИ мн., підсил. (звичайно про землю, природу та її явища); ПИ́ШНІСТЬ, ПИШНО́ТА (звичайно про розмаїтість барв, забарвлення). Словник синонімів української мови
- щедрота — ЩЕДРО́ТА, и, ж. Те саме, що ще́дрість. Щедрота — бідарів це споконвічна риса, І в цьому винятку не становив Денис (Рильський, II, 1946, 171); — Ми перемагаємо наймогутнішу темну силу — фашизм. Ввесь світ з подивом дивиться на нас. Хто ми?... Словник української мови в 11 томах