щось

все (щось) обрива́ється / обірва́лося всере́дині (в гру́дях) у кого, рідше кому. Хто-небудь надзвичайно вражений, переляканий чи приголомшений чимсь. З яким нетерпінням вичікувала вона хвилини появи його (листоноші), і коли приходив з порожніми руками, їй обривалось щось всередині (В. Гжицький); Юрко відчув, як усе всередині у нього обірвалось. Вели його батька (І. Багмут).

ма́ти за щось кого. Поважати, цінувати когось. Дуже йому було прикро, що люди його мають за щось, коли він у своїй думці не варт був нічого (Л. Мартович). ма́ти за ніщо́. Часом мають за ніщо, принижують і ображають саме кращих ті, що нічим самі не є, але дуже схильні до знущань над іншими (З газети).

у лі́сі щось (вели́ке) здо́хло. Сталося щось незвичайне. Мабуть, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли! (Укр.. присл..); Треба, щоб у лісі щось дуже велике здохло, щоб ми помирились! (І. Нечуй-Левицький); — Знаєш, у мене ідея, Павло… “Павло?” Я вирячився на нього. Ніколи він не називає мене Павлом. Щось у лісі здохло,— дуже, вже, мабуть, серйозна ідея, раз він так офіційно мене називає (В. Нестайко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щось — (якесь неокреслене явище) що-небудь, дещо. Словник синонімів Полюги
  2. щось — I чогось, займ. 1. Невизначений або невідомий предмет, якесь явище і т. ін.; невідомо, неясно що, хто. Щось ніби бовтнуло в болоті (І.Нечуй-Левицький); Гості помітили що дівчинка чимось збентежена (М.Трублаїні); Щось тихо застогнало поміж деревами (М. Літературне слововживання
  3. щось — з-к, не знати <�невідомо> що, хтозна-що, хтось <н. щось гукає>, ФР. щонебудь <н. щось інше>, дещо <н. щось заробив>, ЯК ПР. чомусь <н. щось не сплю>, приблизно, десь <н. щось із рік>, ід. ЩОСЬ ТО щось таки <н. щось то буде> Словник синонімів Караванського
  4. щось — ЩОСЬ¹, чого́сь, займ. неознач. 1. Невизначений або невідомий предмет, якесь явище і т. ін.; невідомо, неясно що. Ніде не було чути навіть найменшого шелесту. Словник української мови у 20 томах
  5. щось — щось 1 займенник щось 2 прислівник чомусь; неясно чому незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  6. щось — Казало щось, що прийде хтось. Дразнять дівчину, яка виглядає свого любка. Ліпше щось, як нічо. Ліпше хочби й маловартна річ, як ніяка. Я би тобі сказав щось, та хай тобі скаже хтось. Я сказавби тобі прикре слово, та лишаю це кому іншому. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. щось — I чогось, займ. неознач. 1》 Невизначений або невідомий предмет, якесь явище і т. ін.; невідомо, неясно що. || Що-небудь не до кінця визначене, поки що не розгадане. || Яка-небудь справа, якесь заняття. || розм. Невідомо хто, якийсь невідомий; хтось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. щось — ЩОСЬ — поняття класичної онтології, яке вказує на визначеність буття; наявність існування; його самодостатність; виявлення певних якостей сущого. Відтак Щ. розумілось як тотожне буттю, сущому, існуванню і протилежність небуттю, несущому, ніщо. Філософський енциклопедичний словник
  9. щось — ЧОМУ́СЬ присл. (невідомо чому), ЧОГО́СЬ, НАВІ́ЩОСЬ, НАЩОСЬ, ЩОСЬ розм., ЯКОСЬ розм. Давидові чомусь так весело (А. Головко); Чогось мені чудно, Чогось мені дивно, Чогось мого милого Звечора не видно (пісня)... Словник синонімів української мови
  10. щось — Щось, чого́сь, чому́сь, чимсь і чи́мось; до чо́гось, при чо́мусь, займ. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. щось — ЩОСЬ¹, чого́сь, займ. неознач. 1. Невизначений або невідомий предмет, якесь явище і т. ін.; невідомо, неясно що. Ніде не було чути навіть найменшого шелесту. Словник української мови в 11 томах
  12. щось — Щось мѣст. 1) Что-то. Чує щось душа, та мені не каже. Ном. № 377. Це щось заїзже. Г. Барв. 209. Чимсь його вдарив. Показав їй на ніс, що як навмисне був чимось замазаний. Св. Л. 106. 2) Что-нибудь. Бог за працю міє щось дати. Ном. № 72. Словник української мови Грінченка