1. Великий тлумачний словник сучасної мови

щось

I чогось, займ. неознач.

1》 Невизначений або невідомий предмет, якесь явище і т. ін.; невідомо, неясно що.

|| Що-небудь не до кінця визначене, поки що не розгадане.

|| Яка-небудь справа, якесь заняття.

|| розм. Невідомо хто, якийсь невідомий; хтось.

|| Що-небудь особливе, властиве кому-, чому-небудь.

2》 Незначна або якась частина, кількість чого-небудь.

II присл., розм.

1》 Невідомо з якої причини, неясно чому; чомусь.

2》 Ніби, немов, здається.

|| Почасти, якоюсь мірою.

3》 у знач. прикм. При назвах міри вживається на позначення приблизної кількості; близько.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щось — (якесь неокреслене явище) що-небудь, дещо. Словник синонімів Полюги
  2. щось — I чогось, займ. 1. Невизначений або невідомий предмет, якесь явище і т. ін.; невідомо, неясно що, хто. Щось ніби бовтнуло в болоті (І.Нечуй-Левицький); Гості помітили що дівчинка чимось збентежена (М.Трублаїні); Щось тихо застогнало поміж деревами (М. Літературне слововживання
  3. щось — з-к, не знати <�невідомо> що, хтозна-що, хтось <н. щось гукає>, ФР. щонебудь <н. щось інше>, дещо <н. щось заробив>, ЯК ПР. чомусь <н. щось не сплю>, приблизно, десь <н. щось із рік>, ід. ЩОСЬ ТО щось таки <н. щось то буде> Словник синонімів Караванського
  4. щось — ЩОСЬ¹, чого́сь, займ. неознач. 1. Невизначений або невідомий предмет, якесь явище і т. ін.; невідомо, неясно що. Ніде не було чути навіть найменшого шелесту. Словник української мови у 20 томах
  5. щось — щось 1 займенник щось 2 прислівник чомусь; неясно чому незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  6. щось — Казало щось, що прийде хтось. Дразнять дівчину, яка виглядає свого любка. Ліпше щось, як нічо. Ліпше хочби й маловартна річ, як ніяка. Я би тобі сказав щось, та хай тобі скаже хтось. Я сказавби тобі прикре слово, та лишаю це кому іншому. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. щось — все (щось) обрива́ється / обірва́лося всере́дині (в гру́дях) у кого, рідше кому. Хто-небудь надзвичайно вражений, переляканий чи приголомшений чимсь. Фразеологічний словник української мови
  8. щось — ЩОСЬ — поняття класичної онтології, яке вказує на визначеність буття; наявність існування; його самодостатність; виявлення певних якостей сущого. Відтак Щ. розумілось як тотожне буттю, сущому, існуванню і протилежність небуттю, несущому, ніщо. Філософський енциклопедичний словник
  9. щось — ЧОМУ́СЬ присл. (невідомо чому), ЧОГО́СЬ, НАВІ́ЩОСЬ, НАЩОСЬ, ЩОСЬ розм., ЯКОСЬ розм. Давидові чомусь так весело (А. Головко); Чогось мені чудно, Чогось мені дивно, Чогось мого милого Звечора не видно (пісня)... Словник синонімів української мови
  10. щось — Щось, чого́сь, чому́сь, чимсь і чи́мось; до чо́гось, при чо́мусь, займ. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. щось — ЩОСЬ¹, чого́сь, займ. неознач. 1. Невизначений або невідомий предмет, якесь явище і т. ін.; невідомо, неясно що. Ніде не було чути навіть найменшого шелесту. Словник української мови в 11 томах
  12. щось — Щось мѣст. 1) Что-то. Чує щось душа, та мені не каже. Ном. № 377. Це щось заїзже. Г. Барв. 209. Чимсь його вдарив. Показав їй на ніс, що як навмисне був чимось замазаний. Св. Л. 106. 2) Что-нибудь. Бог за працю міє щось дати. Ном. № 72. Словник української мови Грінченка