граф
граф, род. графа
(від гр. grapho – пишу)
це сукупність об'єктів із зв'язками між ними.
• Однак особлива структура цих задач існує дає змогу розробити спеціальні алгоритми оптимізації на графах (Бартіш).
• Дводольним графом називається граф,у якого множину вершин можна розбити на дві непересічні підмножини так, що ребра з'єднують вершини з різних підмножин (Білоус).
Джерело:
Термінологічний тлумачний словник-мінімум для студентів фізико-технічного інституту
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- граф — граф 1 іменник чоловічого роду, істота титулована особа граф 2 іменник чоловічого роду математичний об'єкт Орфографічний словник української мови
- граф — [граф] -фа, м. (на) -ф'і, мн. -фие, -ф'іў (креслення) Орфоепічний словник української мови
- граф — I -а, ч. У Західній Європі та дореволюційній Росії – дворянський титул (середній між князем і бароном), а також особа, що має цей титул. II -а, ч. 1》 Математична система об'єктів довільної природи і зв'язок, що сполучають будь-які пари цих об'єктів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- граф — ГРАФ¹, а, ч. У Західній Європі і царській Росії – дворянський титул (середній між князем і бароном), а також особа, що має цей титул. Словник української мови у 20 томах
- граф — А, ч. Високопоставлена людина. А хто він, що до нього з такою увагою ставляться? — Та місцевий граф. Словник сучасного українського сленгу
- граф — I (нім. Graf) 1. У Західній Європі за раннього середньовіччя вищий королівський урядовець, у період феодальної роздробленості великий феодал, згодом спадковий титул вищого дворянства. 2. Спадковий дворянський титул. Словник іншомовних слів Мельничука
- граф — I у державі франків управитель адміністративної округи (графства); з часом г. зосередив усю владу в своїх руках; в централізованих монархіях — аристократичний титул. Універсальний словник-енциклопедія
- граф — Граф, -фа, -фові; графи́, -фі́в (нім.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- граф — ГРАФ, а, ч. У Західній Європі і дореволюційній Росії — дворянський титул (середній між князем і бароном), а також особа, що має цей титул. [Подорожній:] Тут не довго помилитись, стільки тут графів, баронів та всякого панства (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- граф — рос. граф (нім. Graf) — у Західній Європі за раннього середньовіччя вищий королівський урядовець, згодом феодал; спадковий титул вищого дворянства. Eкономічна енциклопедія