Бланкі Луї-Огюст

(1805–1881) — французький комуніст і революціонер. Передовсім знаний як полум’яний революціонер, Бланкі був і теоретиком стратегії революції. Майже всі його роботи були написані у в’язниці (він просидів за гратами майже сорок років) і залишилися несистематизованими. Більша частина їх утрачена, і тому дослідники його творчості стикаються з певними труднощами, не маючи змоги відновити чітку і цілісну картину його поглядів. Безсумнівно, головний внесок Бланкі в політичну думку – це його теорія революційного захоплення влади, де робиться наголос передусім на швидкому державному перевороті, здійснюваному невеликим авангардом втаємничених конспіраторів, які згодом зміцнюють свою владу за допомогою диктаторських методів. Опісля того як цей передовий загін візьме владу в свої руки, нагальним кроком має стати революційне повалення буржуазного лібералізму. На додаток Бланкі надав великого значення для цієї революційної еліти індивідуальним агітаторам, буржуа за походженням. Сам автор за свого життя та його тогочасні послідовники не мали жодної втіхи від цієї стратегії, але вона стала важливою сполучною ланкою між якобинською традицією прямих дій (французька революція 1789 року) та виплеканими Леніним традиціями російського більшовизму. Бачення післяреволюційного суспільства в роботах Бланкі прийнято вважати доволі утопічним. Він дуже сильно наголошує на важливості переконань та ідей для формування суспільного устрою і висловлює переконаність у тому, що головним чинником соціальних перетворень є виховання. При комунізмі державна влада не буде скасована, проте її основним завданням стане створення об’єднань робітників на засадах рівності. Бланкісти відіграли важливу роль під час Паризької комуни 1871 року і ще на початку двадцятого століття продовжували справляти певний вплив на французьких лівих.