холізм
Протилежна індивідуалізму доктрина, що надає привілейованого статусу соціальним цілісностям, які можна розглядати як природні організми, культурні спільноти, діючі системи або визначальні структури. З погляду методології, вона пропонує тезу про те, що пояснювальну силу мають лише соціальні чинники. З погляду онтології, вона виключає зведення до індивідуального рівня. Як моральна та політична доктрина холізм підпорядковує індивідуальне благо колективному. Жодна з цих позицій не зумовлює інші; та водночас холізм і індивідуалізм не є єдино можливими альтернативами.
Джерело:
Енциклопедія політичної думки
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- холізм — холі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- холізм — ХОЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Ідеалістичний напрям сучасної філософії, що розглядає цілісність світу як наслідок творчої активності якогось містичного поля цілісності. 2. Поняття, за допомогою якого характеризуються теорії, які акцентують (і абсолютизують) неможливість звести досліджуване ціле до його частин. Словник української мови у 20 томах
- холізм — -у, ч. 1》 Ідеалістичний напрям сучасної філософії, що розглядає цілісність світу як наслідок творчої активності якогось містичного поля цілісності. 2》 Поняття, за допомогою якого характеризуються теорії, які акцентують (і абсолютизують) неможливість звести досліджуване ціле до його частин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- холізм — холі́зм (англ. holism, від грец. όλος – цілий, увесь) ідеалістичний напрям сучасної буржуазної філософії, що розглядає цілісність світу як наслідок творчої активності якогось містичного поля цілісності – «холістського поля». Словник іншомовних слів Мельничука
- холізм — ХОЛІЗМ (голізм) (від грецьк. όλοξ — цілий, увесь) — методологічний принцип та світоглядна концепція, що стверджують цілісність і неподільність матеріального і духовного світу. Термін "X." вперше запроваджений південноафриканськ. Філософський енциклопедичний словник